Top 100 Species

 

Top 100 Fish

Top 100 Fish
Monkey Goby Racer Goby Western Tubenose Goby European Bullhead Bighead Goby Knout Goby Syrman Goby Round Goby Black Goby Mushroom Goby Common Carp Mirror Carp Grass Carp Prussian Carp Tench Zander Asp European Perch Northern Pike Wels Catfish Common Bream Vimba Bream Blue Bream White-Eye Bream Silver Bream Ide European Chub Common Nase Common Roach Common Rudd Largemouth Bass Smallmouth Bass Nile Tilapia Pumpkinseed Chinese Sleeper Common Whitefish Arctic Char Rainbow Trout Brown Trout Brook Trout Silver Carp Bighead Carp American Paddlefish Smallmouth Buffalo Bigmouth Buffalo Volga Zander Eurasian Ruffe Striped Ruffe Danube Ruffe Donets Ruffe Azov Percarina European Mudminnow Asian Stinging Catfish Streber Common Zingel Black Bullhead Brown Bullhead Channel Catfish Northern Snakehead African Sharptooth Catfish Stone Moroko European Bitterling Sunbleak Three-Spined Stickleback Ukrainian Stickleback Azov Shemaya Azov Shad Pontic Shad Big-Scale Sand Smelt Black Sea Sprat Common Bleak Spirlin Souffia Common Dace Dnieper Chub Common Minnow Lake Minnow Spined Loach Stone Loach European Weather Loach Gudgeon Crucian Carp Common Barbel Romanian Barbel Black Carp Ziege Vyrezub Redlip Mullet European Flounder Cactus Roach Black Sea Salmon European Eel Grayling Burbot Danube Salmon Sterlet Stellate Sturgeon Russian Sturgeon Siberian Sturgeon Beluga

Monkey Goby

(UA) Бичо́к-бáбка, бичо́к-піщáник, пісо́чник (EN) Monkey goby (RU) Бычок-песочник, речной бычок, воронка.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: бичкові (Gobiidae)
Ареал: солонуватоводний

Риба з родини бичкових ряду Окунеподібних. Понто-Каспійський релікт. В Україні є промисловим видом, особливо в Азовському морі, Дніпровсько-Бузькому лимані. Має велике значення в живленні промислових хижих риб.

Тім'я, потилиця, спина, зяброві кришки (на третину), основи грудних плавців, задня половина горла і черево покриті циклоїдною лускою. Другий спинний плавець значно знижується до заднього кінця тіла. Ширина голови дорівнює її висоті або трохи більша. Рот кінцевий або напівверхній, рило загострене. На щелепах є дрібні конічні зуби. Нижня щелепа видається вперед, верхня губа не потовщена з боків. Лопастинки коміри черевного присоска ледь помітні, присосок майже досягає анального отвору. Колір тіла буро-сірий або жовтувато-сірий, зазвичай з дуже блідим буруватим малюнком з темними плямами, що зливаються. Спинні і хвостовий плавці з рядами темних цяток. Самці під час нересту зовсім чорні з жовтуватими облямівками на непарних плавцях. Довжина 7-10, іноді до 18-20 см, маса близько 50 г.

Racer Goby

(UA) Бичóк-гонéць, сíра бáбка (EN) Racer goby (RU) Бычок-гонец.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: бичкові (Gobiidae)
Ареал: солонуватоводний

Вид понто-каспійських риб родини Бичкових (Gobiidae). Відноситься до роду Babka, який раніше вважався підродом роду Neogobius, але був описаний як окремий монотипічний рід на підставі молекулярного аналізу.

Поширений в прісних, іноді солонуватих водах басейну Чорного моря. Понто-каспійський реліктовий вид.

Колючих променів спинного плавця (загальне число) 7-8; членистих (м'яких) променів спинного плавця (загальне число) 14-18; колючих променів анального плавця 1; членистих (м'яких) променів анального плавця 12-16. Відрізняється неправильним положенням і формою діагональних рядів на тілі, перший розгалужений промінь другого спинного плавця такої самої довжини, як передостанній промінь; немає луски на середині потилиці та на передній частині preoperculum; луски на бічній лінії 54-62 + 2-3; задньої частини першого спинного плавця без чорної плями.

Western Tubenose Goby

(UA) Бичóк-цýцик зáхідний, бичóк-цýцик прісноводний (EN) Western tubenose goby (RU) Тупоносый бычок.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: бичкові (Gobiidae)
Ареал: прісноводний

Прісноводний вид риб, що належить до родини Gobiidae. Протягом певного часу відзначався як молодший синонім бичка-цуцика, Proterorhinus marmoratus (Pallas, 1814). Але був переописаний як окремий вид на підставі молекулярного аналізу.

Тіло і голова стислі з боків. Луска досить велика, циклоїдна, налічує близько 37-46. Щелепи рівні за довжиною. Черевний присосок без явних лопастинок. Плавального міхура немає. Ширина голови зазвичай менше її висоти. Тім'я, потилиця, верхній край зябрових кришок, основи грудних плавців, черево і задня частина горла покриті циклоїдної лускою. Колір тіла бурий або жовтувато-сірий з 4-5 темними смугами на спині, що переходять нижче середини тіла в плями. Плавці зазвичай смугасті. Довжина до 12 см. Від близького до нього виду, бичка-цуцика морського Proterorhinus marmoratus, відрізняється довжиною голови, яка становить 28-32% від стандартної довжини. Задня мембрана першого спинного плавця сягає основи другого спинного плавця. Передня ніздря сягає верхньої губи або верхнього краю нижньої губи. Діаметр ока становить 16-21% довжини голови.

European Bullhead

(UA) Бабець європейський, бабець звичайний, широколобка (EN) Bullhead, miller’s thumb, freshwater sculpin, common bullhead, European bullhead (RU) Обыкновенный подкаменщик, европейский обыкновенный подкаменщик, широколобка, обыкновенный бычок-подкаменщик.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: бабцеві (Cottidae)
Ареал: прісноводний

Риба з родини Бабцевих (Cottidae). Ареал охоплює південну Балтику в Скандинавії на південь до струмка Мауріне (північна Німеччина); річки і струмки вздовж берегів Швеції, Фінляндії, Естонії, заходу Росії. У Дунаї відсутній тільки у притоках Арджеш і Сава; в Ельбі, Емсі, Везері і Роні та їх басейнах; нечисельний у верхніх притоках річки Тибр, центральна Італія. У басейні Адріатики у річках від Потенци (Італія) до Зрманьї (Хорватія). Локально інтродукований до басейну річки Шельда в Бельгії. В Україні поширена у великих і малих річках та їхніх притоках. У гірських річках Карпат є підвид (Cottus gobio ruthenicus) — бабець лемківський. Малочисельна прісноводна не промислова риба до 18 см довжиною.

Bighead Goby

(UA) Бичóк-головáнь (EN) Bighead goby, Kessler’s goby (RU) Бычок-головач, бычок Кесслера.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: бичкові (Gobiidae)
Ареал: солонуватоводний

Вид риб родини Бичкових (Gobiidae). Понто-Каспійський реліктовий вид. Мешкає в прісних і олігогалінних водах, із мінералізацією від 0-0,5‰, до 1,5-3,0‰.

Має велику сплющену голову, сильно розширену з боків верхню губу, подовжено-конічне тіло, спереду значно потовщене; нижня щелепа довше верхньої, луска дрібна (70-77). Біля хвоста є трикутна чорнувата пляма. Спина, потилиця, тім'я, зяброві кришки (на третину), основи грудних плавців, задня частина горла покриті циклоїдної лускою. Комір черевного присоска має загострені лопатинки, присосок значно не досягає анального отвору. Колір тіла червонувато- або сірувато-бурий з 5 поперечними смугами на спині, одна з яких на основі хвостового плавця. З боків голови є круглі світлі плями з темним обідком, при основі грудного плавця хвилеподібні бурі плями, непарні плавці з рядами чорних плям. Довжина до 22 см.

Knout Goby

(UA) Бичо́к жабоголо́вий, бичок-жаба, бичок-кнут (EN) Knout goby, toad goby (RU) Бычок-кнут, мартовик, бычок-жаба.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: бичкові (Gobiidae)
Ареал: солонуватоводний

Вид риби родини Gobiidae в басейні Чорного моря.

Природний ареал становить прибережні морські води Болгарії, Грузії, Румунії і України. Мешкає в Босфорі (відзначений в бухті Балта-лиман), оз. Варненському, Керченській протоці, лиманах: Березанський, Григорівський, Тилігульський, Дністровський, Дніпровсько-Бузький, Молочний, Сиваш. В пониззі Південного Бугу, в Дніпрі до Запоріжжя.

В останні роки бичок жабоголовий розширив свій ареал в Дніпрі, став звичайним видом в районі Києва, Київському водосховищі.

Бичок жабоголовий мешкає в прибережних водах, лиманах, солонуватих і прісних лагунах Чорного і Азовського морів. Довжина сягає 35—40 см при вазі до 600 г. Живе до восьми років. Починає нереститися на третьому році життя, в лютому-березні, один раз на рік. Відкладає ікру між камінням.

Віддає перевагу піщаним і кам'янистим ґрунтам, де живиться креветками й іншими ракоподібними, мідіями, іншими молюсками, а також дрібними бичками і іншими дрібно-розмірними рибами.

Syrman Goby

(UA) Бичо́к-су́рман, бичо́к-ши́рман, бичо́к-сірман (EN) Syrman goby (RU) Бычок-ширман.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: бичкові (Gobiidae)
Ареал: солонуватоводний

Понто-Каспійський вид риби родини бичкових (Gobiidae).

Спина, потилиця, тім'я, верхня частина зябрових кришок, горло та черево вкриті циклоїдною лускою. Голова стиснена, ширина її дещо більша за висоту. Рило тупе, нижня щелепа видається вперед. Лопатинки комірця черевного присоска тупі, присосок не досягає анального отвору. Рот великий, кутки роту знаходяться під серединою ока. Верхня губа не розширена до кутів рота. Довжина хвостового стебла в 1,5 рази більша за його висоту. Колір тіла сірий із світло-бурими плямами по боках, розташованими в шаховому порядку; від ока до верхньої губи йде темна смуга. Висота другого спинного плавця посередині дещо підвищується. На першому спинному плавці наявні світлі та темні поперечні смуги, на другому спинному, хвостовому та анальному — блакитні смужки вздовж променів. У передній частині першого спинного плавця, зверху, зазвичай різка чорна смуга. Довжина тіла до 25,5 см, зазвичай 12—14 см.

Мешкає в солонуватих і прісних водах басейнів Чорного і Каспійського морів. В пониззі Дуная і придунайських водоймах. В Дністровському лимані, Березанському, Дніпровсько-Бузькому лиманах. В Дністрі, Дніпрі та Південному Бузі. В Азовському морі та річках Кальміус, Берда, пониззя Дона, є в Керченській протоці.

Round Goby

(UA) Бичо́к-кругля́к (EN) Round goby (RU) Бычок-кругляк, черноротый бычок, каспийский бычок-кругляк.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: бичкові (Gobiidae)
Ареал: солонуватоводний

Дрібно-розмірна придонна риба з родини бичкових (Gobiidae). Походить із Понто-Каспійського регіону, басейнів Чорного та Каспійського морів.

Для Бичка-кругляка характерна наявність чорної плями на першому спинному плавці. Відрізняється слабо випуклим лобом. Очі незначно виступають над головою. Черевні плавці, як і в більшості бичків, утворюють присосок. Кругляки мають довжину до 25 см. Самці трохи більші за самиць. Цьоголітки кругляків мають сірий колір. Дорослі бички мають сіре, чорне, коричневе і оливкове забарвлення. Дорослі самці під час нересту мають інтенсивний чорний колір з білою облямівкою на непарних плавцях.

Мармурове море і річки його басейну. Чорне і Азовське море вздовж усіх берегів і прісні води їх басейнів. Прибережні озера і лимани. Річки Криму й Кавказу. Поширений у Каспійському морі, а також у річках його басейну.
Як вид-вселенець відзначається в середній та верхній течіях Дунаю, у Балтійському морі і окремих річках його басейну, у басейні Північного моря, Північноамериканських Великих Озерах.

Мешкає у воді з мінералізацією до 18-24‰, не уникає прісних вод. Поширений на шельфі з піщаними і кам'янистими ґрунтами при невисокому замуленні, на глибинах від 1-2 до 10-17 м.

Black Goby

(UA) Бичок чорний (EN) Black goby (RU) Чёрный бычок.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: бичкові (Gobiidae)
Ареал: солонуватоводний

Вид риб з родини бичкових (Gobiidae).

Тіло злегка пригнічене, має валькувату форму, сягає 18 см довжини. Очі розташовані з боків. Плавальний міхур редукований. Шия покрита лускою, обидва спинні плавці мають чорну пляму на передньому кінці.

Поширений у Східній Атлантиці і Середземному морі, Чорне море включно. У Північній Африці поширений на півночі від мису Блан у Мавританія (Східна Атлантика), на схід до Суецького каналу. Вздовж східного узбережжя Атлантичного океану зустрічається на північ до Тронхейму (Норвегія). Широко поширений у Північному і Балтійському морях.

Mushroom Goby

(UA) Бичок рудий (EN) Mushroom goby (RU) Бычок-рыжик.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: бичкові (Gobiidae)
Ареал: солонуватоводний

Риба із родини бичкових (Gobiidae). В літературі часто зустрічається під назвою Neogobius cephalarges, але під цією назвою в 1814 р. Петер-Симон Паллас описав одну з форм бичка-кругляка. Зустрічається в приловах до інших видів бичків, але промислового значення не має.

Потилиця повністю вкрита лускою; луска циклоїдна. Висота голови на рівні очей трохи менше або дорівнює ширині. Міжорбітальний простір становить 0,4-0,6 діаметра ока. Кут щелепи нижче передньої чверті ока. Рило становить 1,3-1,5 орбіти. Верхня губа помірно розширюється ззаду. Черевний присосок складає три чверті довжини черева, передня мембрана з великими, кутовими, бічними лопатями, до 0,4 ширини заднього краю. Висота хвостового стебла 0,8-0,9 його довжини. Лусок у бічній лінії 63-71 (58-74). Хребців 34 (33-35). Колір темний, з блідою смужкою по краю другого спинного плавця. Сягає довжини до 20 см.

Бичок рудий поширений в Чорному морі біля узбережжя Болгарії, Румунії, Кавказу, гирлі Дону. В Україні поширений у північно-західній частині Чорного моря, біля Одеси, в лиманах Березанському, Бузькому, в Керченській протоці, біля Кримського узбережжя

Common Carp

(UA) Ко́роп звича́йний, сазан (EN) Common carp, European carp (RU) Саза́н, обыкновенный карп.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Поширена прісноводна промислова риба родини коропових. Зазвичай характеризується як вид-вселенець, що походить з Азії. Одомашнена форма цієї риби є одною з найпоширеніших промислових риб в рибних господарствах помірного поясу, декоративною формою є парчевий короп.

Натуралізовані у «диких» водоймах коропи мають певні зовнішні відмінності від «ставкових» форм коропа, через це у деяких регіонах України прижилась запозичена назва для здичавілих форм — сазан (рос. Сазан, тур. Sazan).

Довжина тіла коропа — до 1 м, жива маса може сягати понад 20 кг. Найбільші особини сягають понад 45 кг. Відомі гігантські коропи, що сягають 120 та більше кілограмів, належать до інших видів, що мешкають у країнах Південно-Східної Азії.

Тіло товсте, спина широка. Плавці — від світло-коричневого та червоного до чорного кольору. Луска може бути різних розмірів та кольору. Є різновиди лише частково вкриті лускою (дзеркальний короп), або зовсім без луски (голий короп).

Короп досягає статевої зрілості на 3-5-му році життя. Нерест у травні за температури води +17 °C. Плодючість сягає понад 800 тис. ікринок, які відкладаються в неглибоких ділянках на трав'янисті рослини.

Mirror Carp

(UA) Короп дзеркальний (EN) Mirror carp (RU) Зеркальный карп.

Походження виду: інтродукований
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Порода коропа, що відрізняється тілом, нерівномірно вкритим лусками, із ділянками голої шкіри, на відміну від рівномірно вкритого лусками тіла лускатого коропа та голого коропа, зовсім без лусок.

Вважається, що дзеркальний короп був виведений селекцією ченцями з метою полегшення приготування для вживання у їжу.

Ця риба поширена по всій Європі та досягає маси до 25 кг (рекорд — 51,2 кг), рекордні за масою екземпляри коропа зазвичай є саме дзеркальними.

Максимальна тривалість життя - до 20 років. Зрілості досягає на 5-му році життя. Живиться водними безхребетними, а також рослинною їжею.

Grass Carp

(UA) Аму́р бі́лий (EN) Grass carp, white amur (RU) Белый амур, амур.

Походження виду: інтродукований
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Цінна промислова риба родини коропових (Cyprinidae). Прісноводна субтропічна демерсальна риба. Належить до групи потамодромних риб, тобто риб, які мігрують на нерест в межах прісних вод (з річок до озер, або навпаки).

Довжина цієї риби до 120 см, маса до 32 кг. Тіло білого амура подовжене, трохи сплюснуте з боків, голова невисока з прямо розташованим ротом. Луска велика, оточена темним обідком, (окрім розташованих на череві). Початок закругленого спинного плавця міститься дещо попереду підстави черевних плавців. Спина перед спинним плавцем і черево позаду черевних плавців закруглені. Черевні плавці далеко не доходять до анального отвору. Анальний плавець невеликий, злегка закруглений. Спинний плавець короткий, але високий. У спинному плавці три негіллястих і сім гіллястих променів, в анальному — три негіллястих і вісім гіллястих променів. Спинний і хвостовий плавці темні, всі інші — світлі. Хвостовий плавець великий з вирізом середньої величини. У бічній лінії від 40 до 47 лусочок.

Зяброві кришки з радіальними смужками. Зяброві тичинки (12) короткі, рідкісні. Рот зміщений донизу, задній кут його міститься на вертикалі переднього краю ока. Глоткові зуби дворядні, стиснуті з боків, з гострим зазубрений краєм. Спина у білого амура зеленувато-сіра, боки світлі з золотистим відтінком, черево світло-золотисте. Райдужка очей золотиста.

Prussian Carp

(UA) Карась сріблястий (EN) Prussian carp, silver Prussian carp, gibel carp (RU) Сере́бряный кара́сь.

Походження виду: інтродукований
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Риба родини коропові (Cyprinidae). Іноді розглядається як підвид карася китайського, Carassius auratus gibelio.

За морфологією дуже схожий на карася звичайного, але відрізняється темною черевною оболонкою і крупними зубчиками на останніх нерозгалужених променях спинного і анального плавців, що не доходять до основи плавця. Ці промені тверді й потовщені. В D III—IV 15-20, в А II—III 5-6 променів. В бічній лінії 28-34 лусок. Перша зяброва дуга має 44-56 тичинок. Глоткові зуби однорядні, 4-4. Вусики відсутні. Спинний плавець довгий.

Тривалість життя до 12 років. Живуть у річках, ставках, озерах, канавах. Невимогливі до якості води, може жити у дуже замулених водоймах з низьким вмістом кисню у воді, навіть у болотах. Можуть занурюватись у мул та переносити нетривале пересихання водойми, залишаються живими при промерзанні водойми.

Всеїдна риба, живиться водоростями, детритом, планктоном, безхребетними. Взимку занурюються у мул, де залишаються нерухомими доки не розтане лід. У деяких водоймах півдня України не припиняють активно харчуватись всю зиму під льодовим покривом.

Нерест порційний, проходить до 3 разів на рік. Плодючість самиць сягає 160 — 400 тисяч ікринок. Статевої зрілості самиці досягають на 3 — 4 році життя.

Tench

(UA) Лин (EN) Tench, doctor fish (RU) Линь.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Риба родини коропових. Широко розповсюджений у прісних водоймах Євразії. Назву риба отримала швидше за все внаслідок здатності на повітрі «линяти»: спійманий лин вкривається великими чорними плямами внаслідок відшарування від шкіри слизу, що вкриває тіло риби.

Риба може досягати довжини 70 см та ваги 7 кг. Тіло високе, товсте, вкрите густим шаром слизу; луска дрібна. Рот кінцевий, маленький, м'ясистий з маленькими вусиками по боках. Глоткові зуби однорядні (зазвичай 4-5), широкі, на кінцях загнуті в невеликі гачки. Очі невеликі з червоною райдужкою. Всі плавці закруглені, дуже темні. Черевні плавці у самців помітно довші ніж у самиць. У бічній лінії від 87 до 105 лусок. Забарвлення риби залежить від якості води, характеру ґрунту та освітлення водойми, спина темно-зелена, боки оливкові, черево сіре. В річках лин золотистий, в тінистих лісових озерах темно-зелений, майже чорний.

Лин — малорухлива донна риба, живе у стоячих водах із замуленим дном, які гарно прогріваються та мають багато рослинності (затони річок, ставки). Лин уникає течії та холодної води. Гарно переносить дефіцит кисню. На зимовий період переміщується у найглибші місця водойми, де може занурюватись у мул. Прокидаються лини від сплячки у березні - на початку квітня та починають активно харчуватись, доки не розпочнеться нерест.

Zander

(UA) Судак звичайний (EN) Zander (RU) Обыкновенный суда́к.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: окуневі (Percidae)
Ареал: прісноводний

Вид риб роду Судаки, родини Окуневих (Percidae). Важливий промисловий об'єкт, також об'єкт спортивного рибальства.

Загальна кількість спинних променів: 13-20; м'яких спинних променів: 18-24; анальних променів: 2-3; м'яких анальних променів: 10-14; хребців: 45-47. На передній частині верхньої щелепи 1-2 зуби перетворені на ікла; другий спинний плавець несе 18-22½ розгалужених промені, на бічній лінії 80-97 лусок.

Широко поширений в прісних водоймах Східної Європи та Азії, зустрічається в річках басейнів Чорного, Азовського морів, Каспійського, Аральського морів, озер Іссик-Куль і Балхаш, також в озерах і розпріснених ділянках морів. У Західній Європі відзначений як вид-вселенець.

Досить чутливий до концентрації кисню у воді та наявності суспензій, тому не зустрічається у замулених водоймах. У теплий період року тримається на глибинах 2-5 м. Активний як вдень, так і вночі, притому вночі заходить на мілини, а вдень відходить на глибші місця. Зазвичай віддає перевагу піщаному або гальковому дну, особливо якщо там присутні крупні об'єкти (корчі, каміння тощо), котрі можна використовувати як укриття, оскільки судак є переважно засадним хижаком.

У зимовий час тримається на ямах, часто разом з короповими рибами.

Asp

(UA) Білизна́ звичайна, жерех (EN) Asp (RU) Жерех, жерих, черех, белесть, белезна, красногубый жерех, аральский же́рех, шереспёр.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Риба родини коропових, з видовженим, стиснутим з боків тілом, великим ротом, добре розвиненою нижньою щелепою і високим спинним плавцем.

Довжина до 80 см, вага до 4 (інколи 10—12) кг. Живиться рибою та іншими дрібними тваринами. Поширена в річках і солонувато-водних лиманах басейнів Чорного, Азовського і Каспійського морів.

В умовах лиманів і пониззя річок — напівпрохідна риба: навесні заходить в річки для розмноження, влітку нагулюється в лиманах, восени залягає в річках «на ями». Має промислове значення.

Білизна — швидкий та сильний хижак, володар поверхневих вод. Молодь полює зграями, більші риби — поодинці. Типовий спосіб полювання — білизна вистрибує з води та сильно б'є по поверхні передньою частиною тіла, оглушуючи дрібну рибу, а після цього — поїдає її. Рибалки завжди можуть знайти білизну саме за цими голосними сплесками та за річковими птахами, які завжди кружляють навколо місця полювання білизни.

European Perch

(UA) Окунь звичайний (EN) European perch, perch, redfin perch, big-scaled redfin, English perch, Eurasian perch, Eurasian river perch, common perch (RU) Речно́й о́кунь, обыкнове́нный окунь.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: окуневі (Percidae)
Ареал: прісноводний

Забарвлення окуня звичайно досить яскраве: темно-зелена спина, зеленувато-жовті боки з 5-9 темними вертикальними смугами (в деяких популяціях замість смуг на боках у риб плями неправильної форми); хвостовий, анальний та черевні плавці яскраво-червоні, грудні плавці жовті. Перший спинний плавець сірий з великою чорною плямою в задній частині, другий — зеленувато-жовтий; очі оранжеві. Втім, в залежності від водойми (мають значення ступінь прозорості води, колір ґрунту, переважна рослинність) забарвлення окуня може змінюватись. Так, в лісових торфяних озерах зустрічаються цілком темні популяції.

У великих озерах та водосховищах окунь утворює дві екологічні форми, що притаманні різним частинам водойми: дрібний прибережний «трав'яний» та великий глибинний. Трав'яний окунь росте повільно у його харчуванні велике значення має зоопланктон, личинки комах та водні безхребетні. Глибинний окунь — хижак, росте швидко. Найбільші особини сягають довжини 40 см та ваги більш ніж 2 кг (задокументовано вилов окуня довжиною 55 см та вагою 3 кг). Великі окуні виглядають горбатими, оскільки більше ростуть у висоту та товщину, аніж в довжину.

Northern Pike

(UA) Щука звичайна (EN) Northern pike, pike (RU) Щука, обыкновенная щука.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: щукові (Esocidae)
Ареал: прісноводний

Вид хижих риб роду щук (Esox). Ці риби — типові мешканці солонуватих і прісноводних водоймищ північної півкулі (тобто мають голарктичне поширення).

Щука звичайна може досягати в довжину більш ніж 1,5 метра, ваги — 35 кг (за деякими свідченнями навіть більше), самиці завжди більші за самців.

Забарвлення тіла плямисто-смугасте, світлі смуги проходять вздовж та поперек тіла. Залежно від характеру та ступеня розвитку рослинності прибережної зони щуки можуть мати сірувато-зеленуватий, жовтуватий або сіро-бурий колір, спина темна, черево білувате, з сірими цятками; в деяких озерах зустрічаються сріблясті щуки. Спинний, анальний та хвостовий плавці бурі, з чорними плямками, грудні та черевні — жовтувато-червоні.

Тіло щуки має видовжену, стрілоподібну форму. Голова сильно видовжена, нижня щелепа видається вперед. Зуби на нижній щелепі мають різний розмір і слугують для захвату жертви. Зуби на інших кістках ротової порожнини дрібніші, спрямовані гострими кінцями в горлянку і можуть занурюватись у слизову оболонку, що встеляє ротову порожнину та горлянку. Завдяки цьому здобич легко проковтується, а якщо вона намагається вирватись, глоткові зуби підіймаються та утримують жертву.

Wels Catfish

(UA) Со́м звича́йний, сом європе́йський (EN) Wels catfish, sheatfish (RU) Обыкнове́нный сом, европе́йский сом.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: сомові (Siluridae)
Ареал: прісноводний

Риба з роду сом (Silurus) ряду сомоподібних (Siluriformes). Прісноводна донна річкова риба, що живе на глибоких ділянках річок, глибоких протоках і старицях, в озерах і водосховищах, також у солонуватих водах лиманів. Найбільша прісноводна риба в Європі. Цінна промислова риба.

За зовнішніми ознаками сома легко відрізнити від усіх інших риб. У нього величезна тупа голова, велика паща зі «щіткою» — кількома рядами дрібних загнутих всередину зубів. Сом має двоє вусів на верхній щелепі і чотири вусики — на нижній. Вуса є своєрідними щупальцями, за допомогою яких сом відшукує їжу навіть у темряві. Очі в сома дуже маленькі. Сом має довгий анальний плавець, що переходить у довгий хвостовий плавець. Жировий плавець відсутній, непарні плавці не мають шипів. Тіло зверху темне, черево світле. Сом має колір, відповідний типу ґрунту, на якому він мешкає: наприклад, «піщані» соми — світліші, «кам'яні» — темніші. Іноді трапляються соми-альбіноси.

Тіло голе, без луски, покрите шаром слизу.

Сом звичайний — не тільки найбільший за розміром у роді сом, а й одна з найбільших прісноводних риб на планеті та найбільша прісноводна риба в Україні. Довжина тіла сомів може сягати 3 м, вага — 100 кг у віці 80–100 років.

Common Bream

(UA) Лящ (EN) Common bream, freshwater bream, bream, bronze bream, carp bream (RU) Обыкновенный лещ, восточный лещ, дунайский лещ.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Вид риб родини коропових (Cyprinidae), ряду коропоподібних (Cypriniformes). Відноситься до монотипового роду Лящ (Abramis).

Забарвлення ляща змінюється в залежності від віку риби, кольору ґрунту і води у водоймі. Дрібний лящ сіро-сріблястий, у старшому віці темніє і набуває золотистиго відблиску. У торф'яних озерах лящ має бурий колір. Всі плавці у ляща сірі, в анальному плавці 23-30 гіллястих променів. Лящ досягає довжини 45 см, ваги 2,5-3 кг; живе до 20 років, але зазвичай менше. У південних районах зростає він швидко, статевої зрілості досягає у 3-4 роки, при довжині близько 25 см. У північних озерах і водосховищах статевозрілим стає в 5-8 років, при довжині 30 см і більше. Очеретяний лящ дозріває в 3 роки, маючи довжину 12-15 см.

Нерест ляща починається при температурі води 12-16 ° С, в кінці квітня — в травні на півдні, в кінці травня — в червні на півночі. Напівпрохідний лящ з моря піднімається для нересту в річки. Самці ляща дозрівають раніше самиць, і дрібніші риби на нерестовищах, як правило, самці. У самця в цей час на тілі утворюються численні дрібні тупоконічні горбки, спочатку білого, потім бурштиново-жовтого кольору. Число ікринок близько 140 000 (у самиць середньої величини).

Vimba Bream

(UA) Рибець звичайний (EN) Vimba bream, vimba, zanthe, zarte (RU) Рыбе́ц, сырть.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Тіло цієї риби помірно видовжене, досить високе, стиснуте з боків. Рот маленький, нижній. Рило довге, м'ясисте. За спинним плавцем є вкритий лускою кіль. Спинний бік темно-сірий, попелястий з синюватим або зеленкуватим вилиском, боки сірувато-сріблясті, черево сріблясто-біле або біле. Спинний і хвостовий плавці сірі, всі інші безбарвні, іноді світло-сірі, блідно-жовті.

Під час розмноження верхня третина тіла робиться майже чорною, боки темно-сріблястими, черево білим з червоним, оранжевим або яскраво жовтим вилиском, спинний і хвостовий плавці чорними, всі інші плавці червоними або оранжевими, у самців голова, спина і боки вкриваються дрібними конічними білуватими роговими горбками.

Рибець є напів-анадромних видом, який мігрує з солонуватої води в річки на нерест. Також існують постійні прісноводні популяції, які переважно живуть на ділянках з помірно швидкою і швидкою течією, чистою водою і піщаним, піщано-гальковим або кам'янистим дном. Найбільша довжина тіла до 50 см, зазвичай 20 — 30 см, маса 800 — 900 г, живе до 10 — 12 років.

Статевої зрілості досягає у віці 3-4 роки та при довжині тіла 17-20 см. Нерест порційний, з квітня до липня. Ікра клейка, відкладається на каміння у місцях із швидкою течією.

Blue Bream

(UA) Синець звичайний (EN) Zope, blue bream (RU) Сине́ц.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Риба родини коропових. Довжина до 30 см (іноді більше), вага до 1 кг (найчастіше 200 — 300 г). Поширений у річках і великих озерах басейнів Балтійського, Каспійського, Чорного й Азовського морів. Об'єкт промислу. В Україні малочисельний.

[Тело высокое, сильно сжатое с боков, наибольшая высота его составляет треть длины, голова заостренная. Рот, занимающий самую вершину рыла, несколько обращен кверху, спинной плавник короткий, но очень высокий, заднепроходный очень длинный (34—44 ветвистых луча), чешуя мелкая.

Синец внешне близок к белоглазке (лат. Ballerus sapa), но отличается заостренным рылом и мелкой чешуею. Цвет спины тёмно-синий с зеленоватым оттенком, бока и брюхо серебристо-белые с слабым желтоватым или красноватым оттенком, грудные плавники желтоватые, остальные бледно-серые.]

[Ballerus ballerus is one of the more streamlined breams, with a more laterally compressed body, especially towards the tail and an upturned mouth. The eye is small. It has small scales and the lateral line consists of 67-75 scales. It is a pale silvery colour with either pale yellowish or colourless fins. They are normally 25–35 cm in length but occasionally can be up to 40 cm. The maximum published weight is 940g, although the largest rod caught fish, caught in Slovakia, weighed 2.2 kg and measured 53 cm in length.]

White-Eye Bream

(UA) Білоочка, синець-білоочка, або клепець (EN) White-eye bream (RU) Белоглазка, клепец, глазач, сопа, сапа.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Нечисленний вид риб роду Синець з родини Коропових.

Один із двох видів роду. До недавнього часу синця-білоочку та синця звичайного (Ballerus ballerus) відносили до роду Abramis (лящ).

Зустрічається у басейнах Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Дніпра, Дону, Кубані, Волги та Уралу.

Довжина тіла до 39 см, вага до 1 кг. Висота тіла становить біля третини його довжини. Нижня лопать хвостового плавця довше верхньої. Рило товсте, горбате. Рот напівнижній. Очі великі, райдужка сріблясто-біла, звідси назва риби. Луска відносно крупна. В бічній лінії 48-53 луски. Зяброві тичинки довгі, густі, кількість становить 18 — 23. Глоткові зуби однорядні, по 5 з кожного боку. Анальний плавець дуже довгий, спинний короткий. Забарвлення сріблясте, непарні плавці з темними краями.

Тривалість життя до 15 років. Темп росту середній, в перші роки життя росте інтенсивніше. Типово річкова риба. Дорослі особини тримаються біля дна глибоких ділянок річки та течії, молодь деякий час тримається на неглибоких місцях. Живуть білоочки невеликими зграями. Восени уходять вниз по течії до глибоких ям, навесні підіймаються вверх на нерест. Живиться дрібними молюсками та іншими безхребетними.

Silver Bream

(UA) Плоскирка, плоскирка звичайна, плоскирка європейська, густера (EN) White bream, silver bream (RU) Густера́.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Риба родини коропових. Єдиний представник монотипового роду Плоскирка (Blicca).

Розповсюджена у Європі в басейнах Північного, Балтійського, Чорного, Азовського та Каспійського морів.

Довжина тіла до 35 см, вага до 400 г, іноді до 800 г. Тіло дуже сплюснуте, так що його висота становить не менш третини довжини. Відносно невеликі голова та рот, очі великі, сріблясті. Луска велика. Спинний плавець високий, анальний — довгий. Спина сіро-блакитного кольору, боки сріблясто-блакитні. Хвостовий, спинний та анальний плавці сірі, грудні та черевні — з червоним відтінком.

Це донна риба, що тримається великими зграями. Малорухлива. Полюбляє теплу воду з невеликою течією та мулистим або глинистим дном, плаває біля водної рослинності. Часто спиняється біля крутих глинистих берегів. Крупна риба тримається на глибині, молодь — ближче до берегів.

Впродовж року мігрує річкою — навесні вверх проти течії на нерест, взимку — вниз до моря на зимівлю. Активна і вдень, і вночі.

Статевої зрілості досягає у 3-4 роки при довжині 12-14 см. Нерест починається пізно — в кінці травня або на початку червня, коли температура води досягає 16-18°С.

Ide

(UA) В’язь, язь (EN) Ide, orfe (RU) Язь.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Досить крупна риба, може досягати у довжину до 70 см, вага до 3 кг, іноді до 8 кг. Тіло та голова товсті, луска відносно дрібна. Рот кінцевий, маленький. Спина темна, боки сріблясті, грудні, черевні та анальні плавці червоні, спинний та хвостовий — сірого кольору. Молоді особини дещо світліші за дорослих. Самиці забарвлені менш яскраво за самців.

В річках в'язь тримається на плесах з помірною течією на середніх глибинах. У водосховищах — у гирлах річок та мілководних заливах з підводною рослинністю. Це всеїдна риба. Зазвичай живиться різноманітними безхребетними та водною рослинністю. Дорослі особини іноді також живляться молоддю риб та дрібними земноводними. Молоді особини живуть в зграях, дорослі збираються в зграї тільки взимку. Взимку зберігають активність.

Статевої зрілості риби досягають на 3-5 році життя. Нерест відбувається у квітні при температурі води від 5 до 13°С протягом одного-двох тижнів. Ікру відкладають на підводну рослинність на глибині до 80 см. У нерестовій зграї самців приблизно удвічі більше, ніж самиць. Кількість ікринок, що відкладаються самками неоднакова та залежить від віку та розмірів особини, але в цілому самиці дуже плодючі (до 130 тисяч ікринок). Личинки, що з'являються, деякий час залишаються прикріпленими до рослин.

European Chub

(UA) Головень європейський, головень, клен, клень, клювак (EN) Chub, European chub (RU) Гола́вль, головль, головень.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Вид риб роду головень родини коропових. У головня широколоба голова з чітко окресленим великим ротом і красиве циліндричне тіло, вкрите великою лускою. Спинний та анальний плавці злегка заокруглені, хвостовий плавець виїмчастий. Товста спина зелено-чорна, боки сріблясто-жовті. Спинний і хвостовий плавці темно-сині, грудні, черевні та анальний плавці оранжеві.

У теплу пору року живе там, де піщані та піщано-галькові перекати, уступи з глинястим дном, що межують із спокійними плесами, де він може завжди заховатись. Його можна побачити за великими корчами, каменями, поблизу кущів, що нависли над водою, під крутими берегами. Це — житель річок з чистою, багатою на кисень водою.

Молоді особини тримаються табунами, дорослі — переважно поодинці. У табуни збирається в період розмноження. Для цього плідники гуртуються на ділянках річок із швидкою течією, де кам'янисте піщано-галькове дно. Температура води в цей час не нижча від 15 °С. Ікру самиці відкладають на глибині 0,30 —0,50 м. Нерест порційний.

Всеїдна риба. Живиться нитчастими водоростями, стеблами й листками рослин, рибою, молюсками, черв'яками, раками. Молоді риби поповнюють свій раціон рачками, личинками комах, а також комахами.

Common Nase

(UA) Підуст звичайний (EN) Common nase, nase, sneep (RU) Обыкнове́нный поду́ст.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Довжина до 40 см, вага до 1,6 кг. Тривалість життя — до 10 років. Тіло видовжене, вкрите дрібною лускою. Лусок у бічній лінії — 52-65. Голова невелика. Рот нижній, невеликий, знаходиться під хрящовим носом. Нижня щелепа загострена, вкрита роговим чохлом, губа щелепи розвинена слабко. Верхня губа теж розвинена слабко. Глоткові зуби однорядні, зазубрені, кількість зазвичай 6+6 (іноді 7+6 або 6+5). Кишечник у 2-3 рази довший за тіло. Черевна пліва темного кольору. Спина зеленувато-чорна, боки та черево сріблясті. Спинний плавець сірий, інші — більш-менш червоні, хвостовий має чорну окантовку.

Тримається у річках на порівняно швидкій течії. Але уникає порогів та перекатів, так само як і заток з повільною течією. Тримається на глибоких місцях з піщаним, кам'янистим або глинистим дном, уникає мулистих ділянок. Зграйна риба, кількість особин зграї — від кількох десятків до кількох сотень. Плаває біля дна під кутом до нього, збираючи детрит та водорості. Крім того може живитись ікрою інших риб та безхребетними. Зимує у глибоких ямах. Дуже чутливий до забруднення води.

Статевої зрілості самці досягають у 3 — 4 роки, самиці — у 4 — 5 років. Нерест відбувається рано навесні при температурі води 10 — 12°С на перекатах, на глибині до 40 см.

Common Roach

(UA) Плітка звичайна (EN) Roach, common roach (RU) Плотва́ обыкнове́нная, плотва, соро́га, бублица, плотица.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Вид риб родини коропових (Cyprinidae), один із найпоширеніших видів риб роду Плітка (Rutilus).

Тіло вкрите досить великою лускою. Бічна лінія трохи вгнута в напрямі черева. Рот кінцевий. Спина сріблясто-сіра, боки та черево білуваті. Спинний і хвостовий плавці сірі, решта — помаранчеві, інколи червонуваті. Тараню відрізняють від плітки за наявністю темних смужок на кінцях плавців.

Плітка водиться у великих і малих річках, струмках, водосховищах та озерах. У річках вона не живе тільки у великих ямах і на мілині, а в озерах і водосховищах — у густих заростях і на ділянках із замуленим дном. Зграї цих риб тримаються переважно в придонних шарах води.

На противагу тарані плітку раніше вважали малоцінною рибою. А пояснювалось це тим, що тараня росте досить інтенсивно, досягаючи понад 40 см, частіше — трохи більш як 35 см. Плітка здебільшого трапляється завдовжки близько 15 см і рідше — понад 20 см. Із спорудженням водосховищ на рівнинних річках, зокрема на Дніпрі, плітка почала рости не гірше, а навіть краще, ніж тараня. Цьому сприяв значний розвиток молюсків, якими живиться плітка і які є основним кормом тарані. У зв'язку з цим плітку у водосховищах Дніпра тепер відносять до цінних промислових риб.

Common Rudd

(UA) Краснопірка звичайна, червоноперка, червонопірка, чернуха (EN) Common rudd (RU) Краснопёрка, краснопёрая плотва, краснокры́л, красногла́зка.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Риба родини коропових. Довжина до 36 см, вага до 400 — 500 г, іноді до 2 кг. Тіло високе, сплюснуте з боків, луска відносно крупна. Голова невелика, рот верхній косий, зуби двохрядні. Спинний плавець сильно зміщений назад. Спина темно-бура з зеленуватим відтінком, боки жовтувато-золотисті, черево сріблясте. Спинний та грудні плавці сірі з червоними верхівками, всі інші яскраво червоні. Очі жовтого кольору.

Краснопірка тримається у тихій чистій воді, в заростях очерету та іншої водної рослинності, на відкриті ділянки водойми виходить рідко. Тримається переважно у середніх шарах води, але у спекотну погоду підіймається до самої поверхні. Активна вдень. Живляться водними рослинами, зокрема нитчастими водоростями (Spirogyra, Cladophora), ікрою молюсків та інших видів риб, різноманітними безхребетними (червами, личинками, а також дорослими особинами комах, що падають на поверхню води), старші особини споживають молодь риб.

Статевої зрілості досягає у віці 4-5 років при довжині тіла не менше 12 см. Нерест відбувається у кінці травня — на початку червня, коли вода прогрівається вище 15 °C. Плодючість самок велика (96 — 232 тис. ікринок). Ікру відкладає на водну рослинність у декілька етапів.

Largemouth Bass

(UA) Окунь великоротий, форелеокунь (EN) Largemouth bass, widemouth bass, bigmouth bass, black bass, bucketmouth, Potter’s fish, Florida bass, Florida largemouth, green bass, green trout, gilsdorf bass, Oswego bass, southern largemouth, northern largemouth (RU) Басс, большеротый окунь, форелеокунь.

Походження виду: інтродукований
Родина: центрархові (Centrarchidae)
Ареал: прісноводний

Максимальна довжина — 97 см. Максимальна вага — 10 кг. Риба живе у середньому 16 років. Тіло струнке, подовжене, стисле з боків. Висота тіла становить 1/3 його довжини. Верхня частина голови і спина від темно-оливкового до темно-зеленого кольору. Боки світліші, з сріблястим відливом і дрібними коричневими плямочками. Черево біле. Уздовж середини тіла від носа через око до хвоста йде широка переривчаста чорна смуга, у молоді вона чітка, з віком блідне. Старі особини похмурого сіро-зеленого кольору. Голова велика, її довжина дорівнює висоті тіла. Великий рот, верхня щелепа заходить за вертикаль заднього краю ока. Нижня щелепа довша за верхню, виступає вперед. Очі великі. Спинні плавці сполучені один з одним, але на межі між ними глибока западина. Хвіст широкий, з невеликою виїмкою. Луска дрібна, покриває усе тіло і боки голови. Мешкає в неглибоких (до 6 м) тепловодних стоячих озерах і ставках, в повільних річках, поблизу прибережних заростей. Тримається часто в укритті під корчами або в печерах і норах під берегом. Великий хижак із зоровою орієнтацією. Росте швидко, причому самиці швидші за самців. Статеве дозрівання настає в 3-4 роки у самців і в 4-5 років у самиць при довжині 25-35 см.

Smallmouth Bass

(UA) Окунь малоротий (EN) Smallmouth bass, smallmouth, bronzeback, brown bass, brownie, smallie, bronze bass, bareback bass (RU) Малоротый окунь.

Походження виду: інтродукований
Родина: центрархові (Centrarchidae)
Ареал: прісноводний

Типовий вид роду чорних окунів. Це популярна риба для рибальства, яка цінується рибалками на всій території її ареала — помірних районів Північної Америки. Поширена по більшій частині США і Канади, хоча походить з верхів'їв річки Міссісіпі та річок басейнів Великих озер і Гудзонової затоки.

[The smallmouth bass is generally brown, appearing sometimes as black or green (seldom yellow) with red eyes, and dark brown vertical bands, rather than a horizontal band along the side. There are 13–15 soft rays in the dorsal fin. The upper jaw of smallmouth bass extends to the middle of the eye. The smallmouth's coloration and hue may vary according to environmental variables such as water clarity or diet.

The males tend to range around two pounds, while females can range from three to six pounds. Their average sizes can differ, depending on where they are found; those found in American waters tend to be larger due to the longer summers, which allow them to eat and grow for a longer period of time.

Their habitat plays a significant role in their color, weight, and shape. River water smallmouth that live in dark water tend to be rather torpedo-shaped and very dark brown to be more efficient for feeding. Lakeside smallmouth bass, however, that live in sandy areas, tend to be a light yellow-brown and are more oval-shaped.]

Nile Tilapia

(UA) Тиляпія нільська (EN) Nile tilapia (RU) Ни́льская тиля́пия.

Походження виду: інтродукований
Родина: цихлові (Cichlidae)
Ареал: прісноводний

Тиляпія нільська (Oreochromis niloticus) — вид риб родини Цихлових (Cichlidae). Раніше відзначався в складі роду Тиляпія Tilapia. Походить з Африки: Єгипет, на південь до східної та центральної Африки, за захід до Гамбії. Також зустрічається в Ізраїлі. Широко використовується в аквакультурі, відзначається як вселенець у багатьох районах Світу.

[Максимальная длина тела 60 см, максимальный вес 4,3 кг, максимальная продолжительность жизни 9 лет.

Сжатое с боков тело покрыто циклоидной чешуёй. Спинной плавник длинный с 16—17 жёсткими лучами и 11—15 мягкими ветвистыми лучами. Жёсткая и мягкая части спинного плавника не разделены. Анальный плавник с 3 жёсткими и 10—11 мягкими лучами. Высота хвостового стебля равна его длине. Хвостовой плавник усечённый. Выпуклость на верхней части рыла отсутствует. На первой жаберной дуге 27—33 жаберных тычинок. Боковая линия прерывистая.

В нерестовый период появляется брачная окраска, особенно явно выраженная у самцов. Спина и бока приобретают светло-оранжевую окраску, а брюхо — оранжево-красную; на нижней челюсти появляется красно-оранжевое пятно. Брюшные, спинной и анальный плавники становятся красноватыми, на хвостовом плавнике появляются многочисленные чёрные полоски.]

Pumpkinseed

(UA) Царьок, сонячний окунь звичайний (EN) Pumpkinseed, pond perch, common sunfish, punkys, sunfish, sunny, kivver (RU) Обыкновенная солнечная рыба, солнечный окунь, обыкновенный солнечник, царёк.

Походження виду: інвазійний
Родина: центрархові (Centrarchidae)
Ареал: прісноводний

Риба родини Центрархових, ряду окунеподібних.

Завдовжки може досягати до 40 см, вага — до 0,6 кг, в річках України не перевищує 20 см. Тіло високе, досить яскраво забарвлене. Спина зеленувато-оливкова, по боках помаранчеві плями та темні смуги, черево жовте. Тіло та голова вкрита великою кількістю зелених та червоних плям, губи блакитні, плавці жовті. Самець має «вушка» — чорні з червоною облямівкою, у самиці вони червонувато-жовті.

Розповсюджений у водоймах Північної Америки. Акліматизувався в Європі та Азії. В Україні ареал охоплює пониззя річок, що впадають у Чорне море, зустрічається також в озерах Києва, зокрема, в о. Алмазне. Вважається, що був заведений до Європи акваріумістами в середині XIX століття, в подальшому потрапив у природне середовище.

У Північній Америці зазвичай зустрічається у невеликих ставках та озерах, в Україні — в річках та озерах на невеликій глибині, у заростях водної рослинності. Влітку тримається у поверхневих шарах води. Малорухливий. Живиться молоддю риб, ікрою, різноманітними безхребетними. Статевої зрілості досягають у 2 роки. Нерест з кінця травня до кінця липня.

Chinese Sleeper

(UA) Головешка амурська, головешка Глена, ротань, ротань-головешка (EN) Chinese sleeper, Amur sleeper (RU) Головешка-рота́н, ротан, головешка, травянка.

Походження виду: інвазійний
Родина: головешкові (Odontobutidae)
Ареал: прісноводний

Прісноводна риба, що належить до монотипового роду Perccottus, родини Головешкові (Odontobutidae). Іноді головешку плутають із бичком-ратаном, але це різні види риб.

Завдовжки до 25 см. Тіло витягнуте, валькувате, товсте біля голови та сплюснуте з боків біля хвоста. Голова дуже велика, з великим ротовим отвором. Нижня щелепа довша за верхню. Губи м'ясисті. Зуби гарно розвинені, багаторядні, зігнуті. Очі великі. Тіло та більша частина голови вкрита досить крупною лускою. Як і всі окунеподібні головешка має 2 спинних плавця. Хвостовий плавець закруглений. Забарвлення самиць зеленувато-сіре з темними плямами, самці зазвичай майже чорні, а у період нересту стають повністю чорними.

Головешка відрізняється великою витривалістю та екологічною пластичністю. Він може жити у водоймах, які промерзають наскрізь або повністю пересихають, у воді з малим вмістом кисню або навіть у болоті. При несприятливих умовах занурюється у мул. Тримається заростей водної рослинності.

Головешка — ненажерливий хижак. Він атакує будь-яку здобич, що менше за нього, включаючи особин свого виду. Також живиться ікрою риб та падлом. Тривалість життя головешка у водоймах Європи становить 8-10 років.

Common Whitefish

(UA) Сиг європейський, сиг звичайний (EN) Common whitefish, European whitefish (RU) Обыкновенный сиг, сиг проходной.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: лососеві (Salmonidae)
Ареал: прісноводний

Вид сигів, родина Лососеві (Salmonidae). Типовий вид роду Coregonus.

Природнім ареалом цього виду є озеро Бурже у Франції і Женевське озеро (Швейцарія, Франція). Деякі автори характеризують його як надвид, ареал якого охоплює Велику Британію і альпійські регіони Європи. Був інтродукований до багатьох регіонів Європи, а також до Ірану. Проводилося вселення його й до водойм України, але наявність його в українських водах під сумнівом.

[Oтличается особенно сильной изменчивостью, распадается на множество форм, сходных только по нижнему положению рта и большей, чем у чира (Coregonus nasus), голове с менее горбатым рылом. Число жаберных тычинок может изменяться от 15 до 60, они могут быть гладкими или зазубренными; тело бывает высокое или низкое, удлиненное. Эти сиги могут быть проходными, речными и озерными, крупными и мелкими, могут питаться донными планктонными организмами и быть хищниками.

Везде, где обитает сиг, он распадается на две формы, часто обитающие совместно. Это малотычинковая форма (жаберных тычинок до 30), питающаяся бентосом и мелкой рыбой, и многотычинковая (жаберных тычинок больше 30), потребляющая в основном планктон.]

Arctic Char

(UA) Палія арктична / (EN) Arctic char, Arctic charr / (RU) Аркти́ческий голе́ц.

Походження виду: інтродукований
Родина: лососеві (Salmonidae)
Ареал: прісноводний

Риба родини лососевих, утворює ряд форм: прохідні, озерно-річкові та озерні. Риби великі, довжиною до 88 см і до 15 кг ваги, сріблястого кольору, з темно-блакитною спиною, боки покриті досить великими світлими плямами.

Палія — хижак, що живиться молоддю інших риб і дрібною рибою. Палія представлена переважно прохідними формами, для нересту у віці 5-6 років входить у пониззя річок. Хід в річки протікає в два терміни — в червні і серпні-вересні. Входячи до річок на нерест палія темнішає, спина стає зеленувато-коричневою, боки коричневими, з сріблястим відливом і численними червоними або жовтогарячими плямами. Нереститься прохідна палія восени і на початку зими, деякі риби, ймовірно, навесні. Нерест може відбуватися і вдень і вночі. Молодь проводить в річці 2-4 роки, після чого мігрує в море. Палія осіннього підйому є озимою формою. Скочується назад до моря зазвичай влітку. У період проживання в річці живиться ракоподібними, личинками комах, дорослими комахами. Дорослі риби живляться в морі молоддю тріскових риб, піщанкою, мойвою, в озерах — ряпушкою, корюшкою. Широко поширені і озерні форми палії арктичної. Вони нерестяться і нагулюються в озерах, не виходячи за їх межі. Озерна-річкова палія дрібніше прохідної (35-45 см). За зовнішнім виглядом і способом життя вони дуже нагадують пструга струмкового.

Rainbow Trout

(UA) Пструг райдужний, форель райдужна / (EN) Rainbow trout / (RU) Мики́жа, ра́дужная форе́ль.

Походження виду: інтродукований
Родина: лососеві (Salmonidae)
Ареал: анадромний

Вид лососевих риб роду Oncorhynchus, батьківщиною якої є західна частина Північної Америки. Із середини XX ст. пструга райдужного систематично розводять в Україні. З рибоводних господарств її особини потрапляють у річки. У деяких річках Карпат і Криму пструг райдужний утворив самовідтворювальні популяції.

Тіло риби видовжене, з боків сплюснуте, вкрите дрібною лускою, спина товстувата. Спинний плавець міститься перед уявною вертикаллю від початку черевних плавців. Зовнішній край спинного плавця опуклий, анального — виїмчастий, зрідка прямий. Хвостовий плавець у риб до дворічного віку з невеликою виїмкою, яка зникає у старіших риб.
Відповідно до водного середовища сріблясте забарвлення пструга райдужного темніше в глибоководних водоймах з кам'янистим дном і холодною водою, світліше — у водоймах із світлим піщаним дном і порівняно теплою водою. Вище від бічної лінії є багато дрібних чорних плям — на голові, спинному, жировому і хвостовому плавцях. На боках плями більші, черево світліше, ніж боки. Вздовж бічної лінії є широка райдужна смужка, в якій переважають червоні відтінки. Особливо яскрава райдужна смужка в самців, її яскравість збільшується в період нересту. Тіло самців темніше, ніж у самок. Крім того, у самців викривляються щелепи, на них з'являються зуби, на нижній щелепі виростає хрящовий горбик.

Brown Trout

(UA) Пструг струмковий, форель струмкова / (EN) Brown trout / (RU) Ку́мжа, ручьевая форель.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: лососеві (Salmonidae)
Ареал: прісноводний

Вид надзвичайно цінної риби з родини лососевих. Риба має товсте видовжене тіло, на хвостовій частині якого є невеликий, без променів жировий плавець. Тіло зеленувато-коричневе. На спині, на жовтувато-сірих плавцях розкидані численні червоні, чорні та білі «пістряві» плями, завдяки яким ця риба отримала своє ім'я. Залежно від умов середовища забарвлення змінюється.

Належить до холодноводних риб. Він віддає перевагу швидкотекучим річкам з чистою водою, багатою на кисень, відноситься до реофілів. У спеку риба тримається поблизу джерел або забирається під камені, корчі, де впадає в оціпеніння, не живиться. Навесні та влітку основними компонентами її живлення є комахи та їхні личинки; восени, коли зникають жуки, мухи, коники та інші комахи, вона споживає риб, найчастіше мересницю, що майже завжди живе поруч з ним. Найінтенсивніше риба споживає корм рано-вранці та ввечері.

Темп росту залежить від умов навколишнього середовища. Пструг струмковий може досягати зрідка довжини близько 60 см.

Нереститься пізно восени, переважно в жовтні-листопаді на ділянках зі швидкою течією, де дно кам'янисте або вкрите галькою. Самиця будує з гальки гніздо, куди відкладає ікру.

Brook Trout

(UA) Палія американська / (EN) Brook trout, eastern brook trout, speckled trout, brook charr, squaretail, mud trout / (RU) Американская палия, американский голец, американская малоротая палия.

Походження виду: інтродукований
Родина: лососеві (Salmonidae)
Ареал: прісноводний

Вид риб родини лососевих, поширений у струмках та ставках північних США та Канади. Сягає 86 см довжини та 9,390 кг ваги.

[Форма тела типично торпедообразное. Как и у всех лососёвых имеется жировой плавник. Брюшные плавники красно-оранжевого цвета с белой кромкой. Спина коричневого цвета с крапинами оливкового цвета. Чешуя мелкая.

Американская палия распространена в Северной Америке, а также Аргентине, Европе и Азии, где интродуцирована в естественные водоёмы. Она живёт в холодных и богатых кислородом водоёмах. Образует проходные озерно-речные, озерные и ручьевые формы.

Питание состоит преимущественно из ракообразных. Крупные особи питаются также рыбой (также собственного вида). Кроме того питается также червями, хирономидами, ручейниками и другими насекомыми, моллюсками, амфибиями, а также при случае мелкими млекопитающими.]

Silver Carp

(UA) Товстолобик білий / (EN) Silver carp / (RU) Бе́лый толстоло́бик, обыкнове́нный толстоло́бик, толстоло́бик, толстоло́б, толпыга.

Походження виду: інтродукований
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Вид прісноводних риб з роду Товстолобик, родини Коропових.

Поширений переважно у басейні річки Амур та останнім часом розповсюдився по великих річках Європи та Малої Азії. Через пристрасть до поїдання водоростей в великих кількостях, товстолобика називають «річковою коровою». Завдяки цій же якості товстолобиком штучно зариблюють озера та ставки для їх очищення від зайвої зелені. З них популяція виду поширилась і на територію Дніпра та його водосховищ.

Довжина дорослого товстолобика досягає 1 метра, а маса — переважно не більше 40 кг. Статева зрілість товстолобиків настає у віці 3-4 років. Харчуються переважно дрібними водоростями на мілководді. На період зими впадають у сплячку в «зимувальних ямах».

Природної популяції товстолобиків в Україні немає. Проте останнім часом товстолобиків виловлювали у Дніпровському, Кам'янському, Канівському, Каховському, Київському, Кременчуцькому водосховищах із масою до 60 кг, що є неприродним для цього виду.

Товстолобик належить до зграєвих прісноводних риб. Ця риба є прекрасним меліоратором водойм. За допомогою свого ротового апарату білий товстолобик профільтровує зацвілу, зелену і каламутну від детриту воду.

Bighead Carp

(UA) Товстолобик строкатий, товстолобик південний / (EN) Bighead carp / (RU) Пёстрый толстолобик, южный толстолобик.

Походження виду: інтродукований
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Азійський зграйний пелагічний швидкозростаючий вид кісткових риб з родини коропових.

Риби цього виду в довжину досягають 60 см і масою до 40 кг, але іноді можуть зустрічатися і більш великі особини масою до 70 кг і довжиною понад 1 метр.

Зустрічається в річках Далекого Сходу, що впадають в Тихий океан. Успішно вирощується в умовах ставкових господарств. Інтродуковано до водойм України.

[The bighead carp is a species of freshwater fish, one of several Asian carps. It has a large, scaleless head, a large mouth, and eyes located very low on the head. Adults usually have a mottled silver-gray coloration.

Bighead carp are native to the large rivers and associated floodplain lakes of eastern Asia. Their range extends from southern China north to the Amur River system, which forms the border between China and Russia. They have been introduced widely outside their native range, including the United States, and they are considered invasive, as they out-compete native species (e.g. Bigmouth Buffalo).

The bighead carp has a very fast growth rate, which makes it a lucrative aquaculture fish. Unlike the common carp, bighead carp are primarily filter feeders. They preferentially consume zooplankton, but also phytoplankton and detritus.]

American Paddlefish

(UA) Веслоніс американський, веслоніс північноамериканський / (EN) American paddlefish / (RU) Веслонос.

Походження виду: інтродукований
Родина: веслоносові (Polyodontidae)
Ареал: прісноводний

Прісноводна риба з ряду осетереподібних, єдиний представник монотипового роду Веслоніс (Polyodon). Переважно живе в озері Ері та річці Міссісіпі, а також у деяких річках, що впадають у Мексиканську затоку. Єдиний вид осетроподібних, що живиться планктоном, фітопланктоном і детритом, плаває з постійно відкритим ротом відціджує його зябровими щетинками. Також живиться двостулковими і Ракоподібними.

Довжина сягає 2 м, а маса — 75 кг. Має рострум веслоподібної форми, який складає близько третини всієї довжини тіла. Вважається, що цей ніс має чутливі електрорецептори для виявлення поживи, а також для навігації під час міграцій до нерестовищ. Нерест починається у квітні — травні, коли температура води рівна +14…+16 °C. Ікру відкладає на ґрунт на глибині близько 5 метрів (82—290 тисяч ікринок). Під час нересту часто утворює великі скупчення.

Через м'ясо та ікру має важливе промислове значення в Північній Америці. Планктоноїдний веслоніс спокійно уживається в загальних водоймах з іншими рибами: коропом, товстолобом і білим амуром. При цьому має ті ж цінні смакові якості, що й інші осетрові. Енергетична цінність його м'яса близька з м'ясом білуги, а делікатесна чорна ікра ні в чому не поступається власне осетровій.

Smallmouth Buffalo

(UA) Бу́фало малоро́тий / (EN) Smallmouth buffalo / (RU) Малоротый буффало.

Походження виду: інтродукований
Родина: чукучанові (Catostomidae)
Ареал: прісноводний

Риба родини чукучанових (Catostomidae). Ареал охоплює Північну Америку: басейни озера Мічиган і річки Міссісіпі від Пенсильванії і Мічигану до Монтани, на південь до Мексиканської затоки; також у басейнах Мобілської затоки, річки Ріо-Гранде, води штатів Техас і Нью-Мексико. Також у Мексиці. Штучно інтродукований до України. Прісноводна демерсальна риба.

[Максимальная длина тела 90,9 см, масса до 31,4 кг. Продолжительность жизни более 14 лет. Тело умеренно удлиненное, сжатое по бокам, высокое. Спина отчетливо дугообразная, перед спинным плавником сильно сжата с боков в виде киля. Глаза крупные. Рот маленький, почти горизонтальный. Спинной плавник длинный, его первые 6-7 лучи значительно длиннее всех остальных, профиль плавника почти серповидный. Окраска однообразная: спина и бока варьируются от тёмно- до светло-серого цвета, с золотистым или бронзовым отливом; брюхо серовато-белое, плавники серые.

Пресноводная пелагически-придонная стайная рыба. Населяет глубокие, с быстрым течением, чистые и прозрачные воды крупных рек. Держатся преимущественно главного русла, но также отмечались в старицах и пойменных озёрах. Половой зрелости самцы достигают в возрасте 4-5 лет при длине тела более 41 см, самки — в 6 лет и более, при длине более 44 см. Нерест с марта по сентябрь.]

Bigmouth Buffalo

(UA) Буфало великоротий / (EN) Bigmouth buffalo, gourd head, redmouth buffalo, buffalo fish, bernard buffalo, roundhead, brown buffalo / (RU) Большеротый буффало.

Походження виду: інтродукований
Родина: чукучанові (Catostomidae)
Ареал: прісноводний

Риба родини чукучанових (Catostomidae). Ендемік водойм Північної Америки. Зустрічається у річках та озерах басейну Міссісіпі та Саскачевану. У 70-х роках ХХ сторіччя завезений, як перспективний об’єкт рибогосподарства і розселився у річках та озерах України.

Довжина тіла до 120 см, вага до 45 кг. Зазвичай довжина 40-45 см, вага — 1,5 кг. Зовнішнім виглядом нагадує карася, але має більшу голову з масивним високим лобом. Тіло високе, вкрите крупною лускою. Глоткові зуби однорядні, численні, понад 10 з кожного боку. Навколо рота м’ясисті губи. Зяброві тичинки численні, понад 100 на першій зябровій дузі. Забарвлення може відрізнятись в залежності від водойми. Спина темно-сіра або оливко-бронзова, боки світліші, черево жовтувате або біле, плавці зазвичай коричнево-сірі. Риби, які мешкають в каламутній воді мають жовтувате забарвлення, в чистій воді — оливково-сині.

Теплолюбива риба. Гарно пристосований для життя у каламутній воді. Віддає перевагу неглибоким (до 5м) ділянкам водойм з уповільненою течією або стоячою водою. Влітку ведуть зграйний спосіб життя, в спекотні дні тримаються густих заростей рослин біля поверхні. Живляться переважно зоопланктоном, також дрібними бентичними безхребетними.

Volga Zander

(UA) Берш, судак волзький / (EN) Volga pikeperch, Volga zander / (RU) Волжский судак, берш, бёрш.

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ
Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: окуневі (Percidae)
Ареал: прісноводний

Вид риб родини окуневих, роду судак. Відрізняється від судака тим, що у нього на нижній щелепі відсутні ікла і предкришка повністю покрита лускою. Розміри берша менші, ніж судака: він досягає довжини 45 см і ваги 1,2—1,4 кг.

Берш живе в річках Каспійського, Азовського і Чорного морів, головним чином у нижній та середній течіях. Переважно це прісноводна риба низов'їв рік, але виходить і в Каспійське море. За Волзі піднімається досить високо, є в Шексні, Белоозере, Камі, Дніпрі. Берш досить звичайний у південних водосховищах: Цимлянському, Волгоградському, Куйбишевському, Каховському.

По мірі просування на північ терміни відкладання ікри стають пізнішими. У дельті Волги нерест в квітні — травні, а в Куйбишевському водосховищі — в травні — червні.

Після вилуплення личинки живляться дрібним зоопланктоном, а досягнувши довжини 40 мм і більше, переходять на харчування бентосом. Перехід на хиже харчування спостерігається у берша на другому році життя. Основна їжа його: цьогорічки коропових і окуневих риб. Берш розміром більше 15 см харчується виключно рибою. Звичайний розмір жертви — 3—5 см. Інтенсивно відгодовується навесні рибами, що перезимували і восени цьогорічками риб, що підросли.

Eurasian Ruffe

(UA) Йорж звичайний / (EN) Eurasian ruffe, ruffe, pope / (RU) Обыкновенный ёрш.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: окуневі (Percidae)
Ареал: прісноводний

Невелика риба з родини окуневих, типовий вид роду Йорж.

Спина риби сіро-зелена з чорними плямами та крапками, боки жовтуваті, черево світло-сіре або біле. Спинний та хвостовий плавці з чорними цятками. Загалом, забарвлення цієї риби залежить від навколишнього середовища: йорж світліший в річках та озерах з піщаним дном, і темніший у водоймах, де дно намулисте. Очі йоржа каламутно-рожеві, іноді навіть з синьою райдужкою. Звичайна довжина 8-12 см, маса 15-25 г. Іноді зустрічаються екземпляри довжиною більш ніж 20 см та масою 100 г, і навіть більше.

Дослідники виділяють декілька морфотипів йоржа. Зокрема, на різних ділянках Дніпра існують популяції «худого» та «високотілого» йоржа. Стійкі розбіжності будови тіла спостерігаються також між прибережними та глибоководними популяціями йоржа у великих водоймах (наприклад, у дніпровських водосховищах). Для них характерні розбіжності в числі променів та колючок в спинному плавці, числі лусок над та під бічною лінією, числі колючок на зябрових пластинах, хребців в хребті та у відносній величині голови, рильця, очей та плавців.

Йорж є дуже невибагливим, зазвичай зграйним видом, і добре почуває себе в широкому спектрі умов навколишнього середовища.

Striped Ruffe

(UA) Йорж смуга́стий / (EN) Schraetzer, striped ruffe / (RU) Полосатый ёрш.

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ
Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: окуневі (Percidae)
Ареал: прісноводний

Бентична риба довжиною 15—18 см (рекорд — 30 см), масою до 250 г (рекорд). Діагностичною ознакою є наявність 3—4 поздоровних темних смуг на боках. Загальні риси біології та життєвого циклу збігаються з такими йоржа звичайного.

Цей вид населяє басейн Дунаю від Баварії до гирла, а також ізольований від Дунаю басейн річки Камча в Болгарії; окрім того, зустрічається в Чорному морі в розпрісненій частині перед дельтою Дунаю. На території України йорж смугастий зустрічається в гирлі Дунаю (знайдений в районі м. Ізмаїл та в Дунайському біосферному заповіднику), а також на території Закарпатської області в нижній частині приток р. Тиса.

Подекуди йорж смугастий досі є досить звичайним видом, але на більшості території ареалу став рідкісним. Місця перебування — ділянки річок з чистою водою, піщаним дном з домішкою гальки та щебеню. Вдень зазвичай тримається на глибині, в затінених місцях, вночі переміщується на мілководні перекати. Оптимальний діапазон рН — 7.0-7.5; найактивніший при температурі води 4—18°С.

Основні об'єкти харчування — дрібні ракоподібні, личинки комах, донні черви, ікра та молодь інших риб.
Нерест відбувається в квітні-травні (біля гирла Дунаю — раніше, у верхів'ях басейну — пізніше)

Danube Ruffe

(UA) Йорж дуна́йський / (EN) Balon’s ruffe, Danube ruffe / (RU) Дунайский ёрш, ёрш Балона, чешский ёрш.

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ
Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: окуневі (Percidae)
Ареал: прісноводний

Є відносно нещодавно (в 1974 р.) описаним видом, близько спорідненим із йоржем звичайним; для нього характерні аналогічні загально-біологічні та екологічні характеристики. Відповідно до результатів палеонтологічних та порівняльно-анатомічних досліджень еволюційно вид йорж дунайський походить саме від йоржа звичайного.

У довжину йорж дунайський досягає до 12 см, при цьому самиці за розмірами в середньому не відрізняються від самців. За типом прийнятного середовища це бентопелагічний вид; прийнятна величина рН води для нього становить 6.8-7.8, найбільшу активність виявляє в діапазоні температур 10-20°С.

Для йоржа дунайського характерні досить високі темпи розмноження: мінімальний час подвоєння популяції становить близько 15 місяців.

Початково вважалося, що ареал йоржа дунайського обмежується винятково басейном Дунаю. Але наприкінці 80-х — на початку 90-х років ХХ сторіччя цю рибу було виявлено також і в середній частині басейну Дніпра: в Кременчуцькому та Канівському водосховищах, а також в притоках Дніпра — Десні та Прип'яті. Таким чином, в межах України ареал йоржа дунайського представлений двома ізольованими територіями: пониззя Дунаю та середня течія Дніпра.

Donets Ruffe

(UA) Носар, бірючок / (EN) Donets ruffe / (RU) Донской ёрш, ёрш-носарь, носарь, бобырь, бирючок.

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ
Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: окуневі (Percidae)
Ареал: прісноводний

Від звичайного йоржа відрізняється довгим рильцем та дрібнішою лускою; загалом формою голови та пропорціями тіла дещо нагадує йоржа смугастого. Зустрічається в басейнах Чорного та Азовського морів: в річках Дністер, Південний Буг, Дніпро, Дон, Кубань та в їхніх притоках на досить швидкій течії (де звичайний йорж, який мешкає в мулистих затінених місцях. майже ніколи не трапляється). Забарвлення тіла жовтувате, більша частина спини оливково-зелена, черево сріблясто-біле, на боках тіла та спинному плавці розташовані декілька рядів темних плям, від чого риба здається дуже строкатою. Носар дещо крупніший за звичайного йоржа, його звичайна довжина 8-13см, досить часто зустрічаються особини довжиною понад 20 см. Найактивніший носар при температурі води 10-24°С.

Нерест відбувається навесні, раніше за інших представників роду, в річках із швидкою течією, на чистому піщаному ґрунті. Здатність до відновлення популяції у даного виду посередня: за сприятливих умов його чисельність може подвоюватись за час від 1.4 до 4.4 року.

Дорослий носар, як і інші риби, у яких відсутній плавальний міхур, є бентичним мешканцем. Харчується донними червами, дрібними молюсками, водяними комахами, личинками комарів і т.ін.; активний ввечері та вночі.

Azov Percarina

(UA) Сопач азовський, перкарина азовська / (EN) Azov percarina (RU) Азовская перкарина.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: окуневі (Percidae)
Ареал: солонуватоводний

Вид сопачів (Percarina). Поширений у східній і північно-східній частинах Азовського моря, в затоках Таганрозькій і Темрюцькій, Ахтанізовському лимані, дельті Кубані, рідше в дельті Дону.

[Длина тела до 10,5 см, масса до 10 г. Продолжительность жизни 4 года. Тело удлиненное, относительно высокое, сжатое с боков, покрытое тонкой чешуей, которая при прикосновении легко отпадает. Основание грудных плавников находится над основанием брюшных. Боковая линия полная. Рот большой, вооруженный мелкими зубами. На боках головы большие слизеотделительные полости, тело покрыто слоем слизи. Голова, в том числе и жаберные крышки, и грудь частично или полностью покрытые чешуей. Диаметр глаза несколько меньше длины рыла. Окраска, по сравнению с обыкновенной перкариной, несколько темнее. Спина серовато-серебристая, бока серебристо-белые с зеленоватым или розовато-фиолетовым отливом, брюхо беловатое. У основания спинных плавников бывает 7-9 темных пятен. На затылке есть пятно в форме полумесяца, а на конце рыла темное пятно.]

Солонуватоводна демерсальна риба. Здатна іноді підійматись у товщу води, де утворює спільні зграї разом із тюлькою. Статева зрілість наступає на другому році життя. Нерестує з травня по липень при температурі води 18-26°C.

European Mudminnow

(UA) Умбра звичайна, собача риба / (EN) European mudminnow / (RU) Европейская евдошка, собачья рыба.

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ
Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: умброві (Umbridae)
Ареал: прісноводний

Вид роду Умбра належить до родини умбрових підряду щукоподібних. Характерними ознаками умбрових є наявність короткого рила, поєднання нижньої щелепи з черепом перед заднім краєм ока, відсутність бічної лінії. Риби цього виду є в нас лише в басейнах Дністра і Дунаю. Отже, умбра — це ендемічний вид, тобто такий, що зустрічається тільки в даній місцевості.

Тіло видовжене, валькувате, голова тупа, рот невеликий, щелепи усіяні дрібними зубами з вістрями, напрямленими всередину порожнини рота. Очі великі, містяться у верхній частині голови. Тіло, зяброві кришки і майже вся голова вкриті великою лускою. Спинний плавець довгий, високий, розміщений у кінці другої третини тіла. Анальний плавець довгий, вузький, міститься під заднім кінцем спинного. Хвостовий плавець широкий, заокруглений.

Забарвлення тіла близьке до забарвлення водного середовища. Загальне тло забарвлення червоно-коричневе, спина темніша, боки світліші, черево жовтувате. На боках тіла світло-жовті смужки. На спинному і хвостовому плавцях — ряд темних смужок. На тілі і голові є темні плями. Тримається табунцями. Живе на глибині 0,5—3 м.

Asian Stinging Catfish

(UA) Сом мішкозябровий / (EN) Asian stinging catfish, fossil cat / (RU) Мешкожаберный сом.

Походження виду: інтродукований
Родина: мішкозяброві (Heteropneustidae)
Ареал: прісноводний

Вид прісноводних риб ряду Сомоподібних, що мешкає в Південно-Східній Азії. Утримується в акваріумах. Зустрічається у прісних водоймах Шрі-Ланки, Індії, Бірми, Лаосу, Таїланду та В'єтнаму.

Тіло видовжене та дещо сплющене з боків, під час плавання змієподібно звивається. Живіт округлий. Голова загострена, невелика з 4 парами довгих вус, спрямованих уперед. Анальний плавець довгий, інші невеликі, заокруглені. На спинному та грудних плавцях розташовані шипи, що містять отруту. Їхні уколи дуже болючі та нагадують укус бджоли. По боках від зябрових кришок і до хвоста розміщені додаткові органи дихання у вигляді циліндричних мішків (завдяки ним сом може зариватися в мул або залишати воду). Тіло й плавники цього сома можуть бути забарвлені в чорний колір, сіро-коричневий, оливково-коричневий відтінок, зустрічається також альбіносна форма. Статеві відмінності: самець дрібніший та стрункіший за самку. У природі виростає до 70 см, в акваріумі — до 35 см завдовжки. Тривалість життя близько 10 років.

Мішкозябровий сом — хижак, тому утримувати його краще у видовому акваріумі або разом з іншими крупними за розмірами рибами. Активність починає проявляти з настанням сутінок, у денний час ховається в різноманітних місцях.
В їжу вживає любий тваринний корм.

Streber

(UA) Чіп мали́й / (EN) Streber / (RU) Малый чоп.

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ
Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: окуневі (Percidae)
Ареал: прісноводний

Риба родини окуневих.

Розповсюдження: басейн Дунаю (притоки Тиси та Прута, пониззя Дунаю), басейн Дністра. Ендемік цих річок. Зустрічається на глибоких ділянках річок зі швидкою течією та піщаним, глинистим або кам'янистим ґрунтом.

Реофільна риба. Найактивніша у сутінках та вночі. Довжина тіла до 20 см (зазвичай до 15 см), вага до 200 г. Статевої зрілості досягає на 2 — 3 році. Нерест у квітні — травні. Плодючість — до 10 тисяч ікринок. Ікру відкладає на дно. Ікра дрібна, приклеюється до субстрату. Живиться здебільшого вночі, кормом є личинки комах, черви, рачки, молюски, ікра та личинки риб.

Common Zingel

(UA) Чіп звичайний, чіп великий / (EN) Common zingel / (RU) Обыкновенный чоп.

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ
Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: окуневі (Percidae)
Ареал: прісноводний

Риба родини окуневих. Поширений у басейні Дністра (верхня та середня течія), пониззі Дунаю, Пруті, річках Закарпаття. Ендемік цих річок. Реофільна риба. Зустрічається на глибоких ділянках річок з середньою, рідше швидкою течією та піщаним, глинистим або кам'янистим ґрунтом. Іноді зустрічається на мілководді.

Тіло видовжене, циліндричне. Довжина до 45 см (зазвичай до 25 см), вага 200 — 300 г. Спинних плавця два, перший містить не менше 13 променів. Верхня щелепа довша за нижню. Тіло вкрите дрібною ктеноїдною лускою, грудна частина тулуба без луски. По боках тулуба проходить добре виражена бічна лінія, яка заходить і на хвостовий плавець. Зяброві кришки мають великий шип. Плавальний міхур відсутній. Забарвлення жовтувато-сіре з темними плямами та більш-менш вираженими смугами.

Чіп найбільш активний у сутінках та вночі. Дорослі особини тримаються зазвичай поодинці, але під час живлення можуть збиратися у невеликі зграйки по 5 — 10 особин. Тримається біля дна. Живиться здебільшого вночі, кормом є личинки комах, черви, рачки, молюски, ікра та дрібна риба (йоржі, пічкурі). Тривалість життя – до 12 років. Статевої зрілості досягає на 2 — 4 році, при розмірах 14 — 16 см. Нерест у квітні — травні, за температури води 13 — 16 °C.

Black Bullhead

(UA) Сомик чорний / (EN) Black bullhead, black bullhead catfish / (RU) Чёрный сомик.

Походження виду: інтродукований
Родина: ікталурові (Ictaluridae)
Ареал: прісноводний

Вид сомів родини ікталурових (Ictaluridae). Природний ареал роду охоплює Північну Америку від басейну Великих озер до півдічної Мексики. Був вселений до багатьох країн, зокрема до України.

[Максимальная длина тела до 66 см. Чаще встречаются экземпляры до 27 см. Максимальный вес до 3,6 кг. Тело лишено чешуи, покрыто защитной слизью. Голова широкая. Рот большой, с пухлыми губами. Зубы мелкие, конической формы. Усов 4 пары, нижние темные. Глаза маленькие, округлые, выпуклые. Окраска тела бархатисто-черная, зеленоватая, желтоватая, бока светлее. Нижняя сторона тела бежевая или белая. На хвостовом стебле имеется вертикальная светлая полоса. На боках тела слабая крапчатость. Анальный плавник короткий. Плавники бурые или серые, заметно темнее, чем соседние участки тела. Достигают половой зрелости в возрасте 2 лет. Продолжительность жизни 9-10 лет.

Природный ареал включает крупные водоёмы Cеверной Америки от бассейна Великих озер до севера Мексики. Был заселён и успешно акклиматизировался в водоёмах ряда стран Европы — Албании, Италии, Словении и Хорватии, Польши. В Украине — инвазивный вид, может быть найден в реках Закарпатья. Пресноводная речная рыба. Населяет водохранилища, пруды, озёра, ручьи и реки с медленным течением, развитой растительностью и илистым дном.]

Brown Bullhead

(UA) Сомик коричневий / (EN) brown bullhead, mud pout, horned pout, hornpout, mud cat / (RU) Американский сомик, карликовый сомик.

Походження виду: інтродукований
Родина: ікталурові (Ictaluridae)
Ареал: прісноводний

Вид з родини ікталурових (Ictaluridae). Природний ареал виду охоплює Північну Америку: басейн Атлантики від Нью-Брансвіка (Канада) до Алабами (США), також басейн Великих озер. Був вселений до багатьох країн, зокрема до України. Прісноводна промислова демерсальна риба, до 55 см довжиною та до 2 кг маси. Живиться виключно донними мешканцями.

[Американский сомик может жить в довольно плохой воде, хотя не имеет вспомогательного дыхания. Вокруг очень широкого рта у этого сомика имеется восемь растопыренных осязательных нитей. Рыба имеет очень маленькие глазки и большое брюшко, которое расположено сразу же после головы.

Предпочитает медленнотекущие и стоячие водоемы с заиленным дном и зарослями прибрежной растительности. Пресноводный, но изредка встречается и в солоноватых водах. Вынослив, может жить там, где другие виды рыб жить не могут. При неблагоприятных условиях жизни предпочитает закапываться в грунт. Является ночным хищником и очень неприхотлив в еде. Половой зрелости достигает к 4 годам. Весной самки откладывают на мелях, хорошо прогреваемых солнцем, несколько тысяч икринок. Об икре и вылупивших мальках заботится самец до тех пор, пока мальки не начнут свободно плавать.]

Channel Catfish

(UA) Сом канальний, сом канальний плямистий / (EN) Channel catfish, channel cat / (RU) Канальный сомик.

Походження виду: інтродукований
Родина: ікталурові (Ictaluridae)
Ареал: прісноводний

Риба родини Ictaluridae. Природний ареал розповсюдження канального сома плямистого — східні та центральні райони США, зокрема басейн Міссісіпі. З 1972 року акліматизований у південних районах колишнього СРСР. Досить інтенсивно застосовують інтродукції цього виду у водойми‐охолоджувачі енергетичних об'єктів та промислових підприємств України. Також був акліматизований в Європі.

Тривалість життя — до 14 років. Вага може досягати понад 20 кг, але зазвичай трапляються екземпляри до 3 кг. Риба має видовжене тіло, голова та рот великі. Тіло голе, луска відсутня. Біля роту знаходяться 4 пари вусиків. Спинний та грудні плавці мають отруйні колючки, але для людини отрута не являє небезпеки. Забарвлення: верхня частина темна (чорний, коричневий, оливкрвий колір), черево біле.

Зустрічається у річках з повільною течією, озерах та водосховищах. Віддає перевагу глибоким місцям, де є укриття (коряги), з піщаним або кам'янистим ґрунтом. Активніший у нічний час. Живиться як рослинною, так і тваринною їжею, яку збирає біля дна. Під час розмноження самець будує гніздо та охороняє ікру від хижаків.

Канальний сом плямистий є об'єктом промислу, аматорського та спортивного рибальства. Крім того є об'єктом розведення у деяких рибних господарствах.

Northern Snakehead

(UA) Змієголов північний / (EN) Northern snakehead / (RU) Зме́еголо́в.

Походження виду: інвазійний
Родина: змієголові (Channidae)
Ареал: прісноводний

Вид окунеподібних риб родини Змієголові (Channidae). населяє річки на північному сході Китаю, Корейському півострові та прилеглих районах Росії.

Максимальна довжина тіла становить понад 1 м (є дані про особини до 1,5 м). Вага — до 8 кг.

Мешкає у зарослих водоростями водоймах на мілині. Легко переносить дефіцит кисню. Тіло суцільно покрите слизю, наявні спеціальні надзяброві органи для дихання атмосферним повітрям (при перекритті доступу до атмосферного повітря гине навіть у свіжій воді).
У висохлих водоймах заривається в мул і знаходиться там до наступного дощового сезону або до підвищення рівня води. Легко переносить високу мінералізацію. Може жити поза водою до п'яти діб і переповзати між водоймами на значні відстані.

Хижак, живиться дрібною рибою, жабами, личинками комах та одноденками в період їхнього масового роїння.

Статевозрілості досягає у дворічному віці при довжині тіла 30-35 см. Нерест у червні-липні при температурі води 20-26 °С. Обоє батьків охороняють гніздо.

Промисловий вид. Потенційно перспективна риба для ставкового розведення. У ряді країн визнаний шкідливим видом, тому що швидко заселює водойми і винищує, так звану, «білу» рибу.

African Sharptooth Catfish

(UA) Кларій нільський / (EN) African sharptooth catfish / (RU) Африканский клариевый сом, мраморный клариевый сом, нильский клариас.

Походження виду: інтродукований
Родина: кларієві (Clariidae)
Ареал: прісноводний

Вид риб з роду Кларій родини Кларієві ряду сомоподібних. Інші назви «північноафриканський сом», «йорданський кларій», «мармуровий сом». Це досить великий сом, сягає довжини до 1,7 м при вазі 60 кг. Середня довжина становить 1-1,5 м.

Голова велика масивна, пласка, кістяна. Рот широкий, витягнутий до очей. Також має великі допоміжні органи дихання, що складаються з модифікованих зябрових дуг. Надзябровий орган містить тільки повітря і найбільш ефективний при вологості повітря 81 %. Обидва органи — зябра, і «легені» — необхідні для життєдіяльності, але надзябровий орган важливіше.

Тулуб вугроподібний. Грудні плавці мають шипи. Забарвлення спини синювато-чорне або темно-сіре, черево — біле. Зустрічається в прісноводних озерах та болотах, гирлах річок, в самих річках і зрошувальних каналах, ставках. Здатен видавати гучні звуки на кшталт квакання. Активний вночі. Живиться різними безхребетними, рибою, дрібними тваринами, водоплавними птахами, падлом.

Віддає перевагу температурі води від 20 °C до 30 °C, переносить зниження температури до 8°С, терпимий до невеликого рівня солоності. Це доволі витривала риба, добре переносить несприятливі умови, добре розмножується у неволі.

Stone Moroko

(UA) Чебачок амурський / (EN) Stone moroko, topmouth gudgeon / (RU) Аму́рский чебачо́к, ма́лая псевдорасбо́ра.

Походження виду: інвазійний
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Риба родини коропових (Cyprinidae). Природний ареал виду охоплює Японію, східну частину Азії, від басейну Амура на півночі, Китай, Корея, до островів Тайвань і Хайнань на півдні; непідтверджені дані з північного В'єтнаму. У ХХ сторіччі був випадково завезений разом із молоддю рослиноїдних риб до водойм України, де успішно акліматизувався та почав розширювати свій ареал. Зараз зустрічається у водосховищах дніпровського каскаду (починаючи з Кременчуцького та нижче за течією), також у Дністрі та Дунаї.

Дрібна риба довжиною до 10 см, зазвичай до 8 см. Самці крупніші за самиць. Тіло витягнуте, голова невелика. Ротовий отвір невеликий, подовжений, верхній. Нижня щелепа довша за верхню. Луска порівняно крупна. У бічній лінії 35-40 лусок. Забарвлення сріблясто-жовтувате, молоді особини мають вздовж тіла темну смугу, у дорослих особин по краях лусок, у вигляді півмісяця, розташовані темні плями. Плавці прозорі. Вид має дуже високу екологічну пластичність, здатний пристосовуватись до несприятливих умов існування. Типовий бентофаг. Живиться детритом, ікрою риб, водними рослинами. Нерест у кілька етапів, з квітня по липень, при температурі води 18-26 °C.
Є шкідливою рибою через те, що швидко збільшує свою чисельність у водоймах, активно знищує ікру інших видів риб та конкурує з молоддю цінних видів риб за кормову базу.

European Bitterling

(UA) Гірчак європейський, гірчак звичайний, пукас / (EN) European bitterling / (RU) Обыкновенный горчак.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

[Небольшая (длина тела до 10 см) пресноводная рыба рода горчаков (Rhodeus) из семейства карповых (Cyprinidae).

Горчак рыбка с высоким, сжатым с боков телом, крупной чешуей и очень короткой боковой линией, поры которой заканчиваются в пределах первого десятка чешуй (4—10); спинной плавник удлинён. Обитает в бассейне реки Амур , Днепр , Южном Приморье и на Сахалине. В Европе известен его европейский подвид Rhodeus sericeus amarus, он же Rhodeus amarus, распространённый в бассейнах Черного и Каспийского морей, а также во Франции и Германии.

Горчак обыкновенный предпочитает водоёмы со стоячей или слаботекущей водой. Питается, в основном, растительной пищей: нитчаткой, водорослями (диатомеями), от которых, вероятно, мясо его и получило горьковатый вкус. По-видимому, этот вкус и дал рыбе имя «горчак».

Горчак способен к размножению на втором году жизни, при длине тела 3-4 см. Самцы к этому времени окрашиваются более ярко. Чешуя приобретает розовато-перламутровый оттенок, на голове у них появляются небольшие эпителиальные бугорки, цвет плавников становится более насыщенным.]

Sunbleak

(UA) Вівсянка, вівсянка неповнолінійна / (EN) sunbleak, belica, moderlieschen / (RU) Верхо́вка, обыкнове́нная верхо́вка, овся́нка.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Риба родини коропових (Cyprinidae). Звичайна в річках басейну Чорного та Каспійського морів, особливо численна в південних районах в басейні Дніпра.

Довжина 4 — 5, іноді до 8 см, вага до 7 г. Тіло видовжене. Вівсянка схожа на невелику верховодку, від якої відрізняється ширшим тулубом та головою, короткою бічною лінією (розповсюджується на 2-12 лусок). На голову заходить мережа чутливих канальців. У спинному плавці 3 нерозгалужених та 7 — 9 розгалужених променів, в анальному відповідно 3 та 10 — 13. Спинний плавець зміщений назад. Рот верхній, нижня щелепа піднята вверх. Глоткові зуби двохрядні. Луска відносно крупна, легко відділяється. Є пара маленьких вусиків. Інтенсивність забарвлення може відрізнятись в залежності від водойми. Голова темно-сіра, спина зеленувато-жовта, боки та черево сріблясті, плавці прозорі, іноді з жовтуватим відтінком.

Тривалість життя не перевищує 3 — 4 роки. Зустрічається у річках з повільною течією, ставках та озерах з піщаним дном. Збирається у зграї. Влітку тримається біля поверхні води, навесні та восени біля дна, взимку закопується в ґрунт. Активна вдень і вночі. Живиться дрібними безхребетними, ікрою та личинками риб. Молодь живиться зоопланктоном.

Three-Spined Stickleback

(UA) Колючка триголкова / (EN) Three-spined stickleback / (RU) Трёхиглая ко́люшка.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: колючкові (Gasterosteidae)
Ареал: евригалинний

[Вид пресноводных лучепёрых рыб из отряда колюшкообразных. Название получил из-за трёх шипов, расположенных перед спинным плавником. Обитает в реках, озёрах и морских прибрежьях Европы, Дальнего Востока, запада и востока Северной Америки.

Длина тела достигает 12 сантиметров при весе в 4 грамма. Трёхиглая колюшка может жить как в морской, так и в пресной воде.

Тело несколько удлинённое и сжатое с боков. Хвостовой стебель короткий. Рыба покрыта не чешуёй, а костными пластинками в количестве более двух-трёх десятков. Подхвостовой плавник (7—10 разветвлённых лучей) короче спинного (9—13 лучей) и напоминает его по форме. Впереди подхвостового плавника есть маленькая острая колючка, ещё три расположены впереди спинного плавника. Веерообразные грудные плавники состоят из неразветвлённых лучей. Брюшные плавники имеют форму зазубренных костных колючек. Спинные и брюшные колючки в поднятом положении замыкаются специальной защёлкой, представляя собой грозное оружие. Широкий хвостовой плавник слегка закруглён. Голова относительно большая со слегка заострённым рылом. Рот маленький, верхняя челюсть короче нижней. Глаза относительно большие.
Трёхиглые колюшки живут 3-4 года.]

Ukrainian Stickleback

(UA) Колючка південна, багатоголкова колючка мала, колючка мала південна / (EN) Ukrainian stickleback, Caspian ninespine stickleback, southern ninespine stickleback, Aral ninespine stickleback / (RU) Малая южная колюшка.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: колючкові (Gasterosteidae)
Ареал: евригалинний

Вид риб роду багатоголкових колючок (Pungitius), родини колючкових (Gasterosteidae). Прісноводна / солонуватоводна демерсальна риба, що сягає 6,0 см довжиною. Поширена як в Європі, так і в Азії. В Європі зустрічається в басейні Дунаю до Белграду, річках басейну Чорного моря, а також існує ізольована популяція в басейні річок Вардар і Аліакмон в Греції. Також живе в басейні Каспійського, Аральського морів, озера Іссик-Куль (Киргизстан), Сарису (центральний Казахстан), в верхів'ях річки Тобол (басейн Обі).

[A combination of two characters: lack of caudal peduncle keel, presence of large lateral scutes. It is similar to P. hellenicus with the following differences. Body darker than P. hellenicus. All the bones well ossified, cranial bones and pelvic bones highly sculptured. Pelvic girdle present with one spine and one small soft ray on each side. Dorsal spines 8-11, inclined alternatively to left and right. Last spine slightly longer than the others, which are relatively uniform. Dorsal soft rays 6-10; anal soft rays 6-9; gill rakers 9-11; bony scutes 29-32 with 7-12 large lateral scutes; total vertebrae 29-31; precaudal vertebrae usually 13. Caudal fin truncated.]

Azov Shemaya

(UA) Селява азовська, шемая азовська / (EN) Azov shemaya / (RU) Шемая азовская.

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ
Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: солонуватоводний

[Длина тела до 31 см, масса до 200 г. Продолжительность жизни около 5-6 лет. Тело удлиненное, невысокое, сжатое с боков. Рот срезанный косо, нижняя челюсть выступает несколько вперед. Чешуя плотная. У основания брюшных плавников вблизи анального отверстия есть киль не покрытый чешуей . Спина темно-серая или буроватая с зеленоватым или синеватым оттенком. Бока серовато-серебристые с зеленоватым отливом. Брюхо серебристо-белое. Все плавники серые, спинной и хвостовой иногда с тёмной каймой. У нерестовых самцов на голове и частично на теле многочисленные мелкие роговые бугорки, а у взрослых производителей основа парных плавников серая.

В Украине вид распространен в северной и северо-западной частях Азовского моря (в том числе в лиманах — Молочный и др.), откуда заходит в реки Северного Приазовья (Берда, Обиточная и др.). Сейчас вид почти исчез в бассейне Северского Донца (изредка заходит из Цимлянского водохранилища, где образовалась пресноводная популяция). Полупроходная стайная пелагическая-придонная рыба, выдерживающая различную соленость воды. Нагуливается в лиманах, приустьевых и устьевых участках рек, а также в смежных опресненных морских участках и непосредственно в море. На нерест мигрирует в реки.]

Azov Shad

(UA) Пузанок азовський / (EN) Azov shad / (RU) Азовский пузанок.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: оселедцеві (Clupeidae)
Ареал: анадромний

Вид оселедців, поширений в Азовському морі і в східній половині Чорного моря, на захід до Карадага і на південь до Батумі.

Напівпрохідна риба, що розмножується в низинах річок. Через Керченську протоку проходить весною, в березні-квітні, а восени йде назад, на зимівлю. У квітні входить для ікрометання в пониззя Дону, Кубані, частково в Таганрозьку затоку перед гирлом Дону. Нерест відбувається з початку травня до початку липня. Статевої зрілості досягає в два роки, рідше в однорічному віці. Риба, що віднерестилася, скачується в пониззя Дону, в Таганрозьку затоку.

[Может рассматриваться как подвид черноморско-каспийского пузанка (Alosa caspia tanaica).

Длина до 20 см, обычно 14—16 см. Тело высокое, укороченное в хвостовой области. Грудные плавники длинные. По бокам тела обычно имеется несколько тёмных пятен. Жаберные тычинки тонкие, длинные, их количество 62—85.

Питается мелкими ракообразными.]

Pontic Shad

(UA) Оселедець чорноморський, чорноморсько-азовський прохідний оселедець, дунайський оселедець / (EN) Pontic shad / (RU) Черноморско-азовская проходная сельдь.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: оселедцеві (Clupeidae)
Ареал: анадромний

Риба родини оселедцеві. Прохідна риба Чорного та Азовського морів. Розповсюджена вздовж берегів Чорного моря, особливо в північно-західній частині. Входить в Дон, Дністер, Дунай, Південний Буг.

Довжина до 45 см (зазвичай до 30 см), вага до 1 кг. Тіло видовжене. Голова довга, вузька, в середньому 24 % довжині тіла. Зуби гарно розвинені на обох щелепах. Зябрових тичинок 47—69, в середньому 55, вони тонкі та недовгі, рівні або трохи коротші за зяброві пелюстки, зазвичай мають шипики. D III—IV 13-18; A II—III 16-20. Хребців 48-53. Черевних шипів 30-36. Пілоричних придатків 19-59. Спина та голова синьо-зелені, черево та боки — сріблясто-білі з рожевим відтінком. На зябрових кришках зазвичай є темна пляма.

Тривалість життя — до 7 років. Зграйна риба. Зустрічається на глибинах 3 — 90 м. Є дві форми оселедця — велика (близько 30 см) та дрібна (до 20 см). Вони відрізняються швидкістю росту та строками нересту. Живиться зазвичай рибою (73 % — хамса, шпрот, тюлька), також ракоподібними (9,5 %). Зимує у Чорному морі біля берегів Кавказу, Болгарії, Румунії. Весною з'являється у Керченській протоці. Спочатку йде велика форма оселедця, потім — дрібна. Заходить у річки з середини квітня до червня — липня.

Big-Scale Sand Smelt

(UA) Атерина піщана, фери́нка / (EN) Big-scale sand smelt / (RU) Южноевропейская атерина.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: атеринові (Atherinidae)
Ареал: солонуватоводний

Один з найпоширеніших біля берегів Європи видів атерин (Atherina), родина Атеринові (Atherinidae). Евригалинна амфідромна риба, що сягає максимальної довжини 20 см.

У статевозрілому стані риба має довжину близько 3,9-7,8 см (середня — 5,8 см), при абсолютному максимумі 20 см. Спинний плавець несе 7—10 жорстких і 8-16 м'яких променів; анальний плавець — 2 жорстких і 10-18 м'яких промені. Діаметр очей більший за довжину рила.

Зустрічається в східній Атлантиці від Португалії і Іспанії до Нуадібу (Мавританія) та Мадейри. Також поширена в Середземному, включно замкнені лагуни Тразімено в Італії, Єр на півдні Франції, озеро Карун в Єгипті; ізольовані популяції мешкають біля берегів Англії та Нідерландів. У Чорному морі відзначається вздовж всіх берегів, в лиманах і пониззі річок Дунай, Дністер, Південний Буг, Інгулець, Дніпро, постійно мешкає в Каховському водосховищі.
Популяцію в Каспійському морі іноді характеризують як підвид Atherina boyeri caspia (Eichwald, 1838).

Амфідромна риба, що зустрічається у водах із широким діапазоном солоності, від морських до прісних, але віддає перевагу солонуватим водам. Демерсальна субтропічна риба, що живе на невеликих глибинах (від 1 м).

Black Sea Sprat

(UA) Тю́лька звича́йна / (EN) Black Sea sprat / (RU) Черноморско-каспийская тюлька, тюлька, черноморско-азовская тюлька, каспийская килька, сарделька.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: оселедцеві (Clupeidae)
Ареал: солонуватоводний

[Длина тела до 15 см, масса до 22 г. Тело сильно сжато с боков; хорошо развитый брюшной киль состоит из 24-29 чешуй. Голова удлинённая и широкая. Верхняя челюсть небольшого рта протягивается за вертикаль переднего края глаза. В спинном плавнике 14-17 лучей (первые 3-4 луча неветвистые); в анальном 17-21 (первые 3 луча неветвистые); жаберных тычинок 49-62; позвонков 41-43, в том числе хвостовых 23-26. Окраска дорсальной поверхности от серо-зеленоватой до синевато-зелёной, вентральная поверхность серебристо-белая или золотисто-желтая.]

Тривалість життя 3—4 роки. Поширена в опріснених водах Чорного і Азовського морів, навесні у великій кількості заходить у пониззя Дніпра, Південного Бугу, Дністра, дельту Дунаю, може підійматися на 50—70 км уверх по течії, також може жити у водосховищах.
Нерест із квітня по червень, переважно у травні, у поверхневих шарах води. Ікра пелагічна. Живиться зоопланктоном, переважно дрібними ракоподібними.

Цінна промислова риба, вміст жиру у тілі може досягати 18 %. У продаж потрапляє у свіжемороженому, солоному, копченому вигляді, а також у вигляді консервів. Має велике значення як кормова база для хижих риб, зокрема судака.

Common Bleak

(UA) Верховодка звичайна / (EN) Common bleak / (RU) Укле́йка, обыкнове́нная укле́йка, силявка.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Риба родини коропових. Розповсюджена у Європі, Малій Азії, Сибіру, на Кавказі. Зустрічається в річках, проточних озерах, водосховищах та струмках.

Розміри невеликі (10 — 15, рідко перевищує 20 см), вага до 100 г, тіло видовжене, дуже стиснуте по боках, гостре ребро на череві. Голова маленька, верхня щелепа має заглиблення, в яке входить подовжена нижня щелепа. Забарвлення красиве — спина сіро-блакитна з зеленим відливом, боки та черево сріблясті, дуже блискучі, плавці сірі, очі сріблясті. Луска дрібна, слабко тримається на тілі.

Живе тільки у водоймах з чистою водою та гарним кисневим балансом, відноситься до реофілів. Збирається у зграї. Тримається поблизу перекатів та ям з піщаним дном, охоче збирається біля дерев, що нависають над водою. Іноді збирається біля мостів, свай та місць, де у воду заходить худоба. Тримається на глибині не більше півметра, а в теплу погоду біля самої поверхні, збираючи комах, що падають у воду. Риба постійно рухається у пошуках їжі. Основу раціону складають комахи, ікра та молодь інших риб.

Статевої зрілості досягає на 3 році, загальна тривалість життя становить 5 — 6 років. Нерест відбувається з травня, коли вода прогрівається до 17°-19°С, до липня, тільки за теплої та сонячної погоди в декілька етапів.

Spirlin

(UA) Бистрянка звичайна / (EN) Schneider, spirlin, riffle minnow / (RU) Южная быстрянка, восточная быстрянка.

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ
Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Риба родини коропові роду бистрянка. Українська народна назва — швайка. Тіло видовжене, досить високе, сплюснуте з боків. За основою черевних плавців починається не вкритий лускою кіль. Найбільша довжина тіла до 12-13 см, маса до 30 г, тривалість життя не перевищує 5-6 років. Спина майже чорна з зеленкуватим або синюватим відтінком, боки синювато- або зеленкувато-сріблясті, черево сріблясто-біле. Вздовж бічної лінії подвійний ряд темних крапок-штрихів (подвійна «стрічка»). Черевні і анальний плавці при основі жовтуваті, червоні або сіруваті, при кінці безбарвні, всі інші плавці сірі або зеленкувато-сірі.

Річки басейну Чорного, Азовського і Каспійського морів. В Україні відома з басейні Західного Бугу, Дністра, Південного Бугу, Дніпра, Сіверського Дінця, річок Північного Приазов'я (Обітічна, Берда).

Прісноводна зграйна жила риба, яка мешкає тільки в річках, на ділянках з помірною або швидкою течією і чистою, насиченою киснем водою, тяжіючи до придонних шарів. Статевозрілою стає у 2 роки при довжині тіла близько 5-5,5 см. Розмноження триває з середини травня до кінця червня. Живиться дрібними організмами планктону і бентосу, падаючими у воду комахами, часто водоростями й ікрою риб.

Souffia

(UA) Ялець-андруга звичайний, ялець-андруга європейський / (EN) Souffia, western vairone / (RU) Елец-андруга.

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ
Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Вид риб родини Cyprinidae. Раніше вид відносили до роду Ялець Leuciscus Cuvier, 1816. В Україні відзначався як підвид Ялець-андруга закарпатський L. souffia agassii Valensiennes, 1844.

Вид зустрічається в Європі у Середземноморському басейні від Оду до Вару (Франція, Швейцарія); басейни річок Еро (Франція) і Соча (Італія і Словенія). У верхній течії Рейну в Німеччині та Швейцарії; у Дунайському басейні у західних притоках у Німеччині, Австрії, Словенії, Хорватії і частині Боснії-Герцеговині, також у басейні верхньої Тиси (Румунія, Україна). Прісноводний пелагічний вид, до 25 см довжиною.

Наразі у складі виду розглядають ряд підвидів:

Telestes souffia agassizi — зустрічається переважно у басейні верхнього Дунаю і в Альпах на висоті до 850 метрів.
Telestes souffia muticellus — північна і центральна Італія.
Telestes souffia souffia — басейни Рони і Вару.
Telestes souffia montenegrinus — басейн південного Дунаю, Балкани.

Common Dace

(UA) Ялець звичайний / (EN) Common dace, dace, Eurasian dace / (RU) Еле́ц.

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ
Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

[Длина тела — обычно около 15 см, максимально зарегистрированная — 40 см, масса — 1,0 кг, способен доживать до 16 лет. У ельца голубовато-серая спина, серебряно-белое брюхо, плавники серые с небольшим оттенком жёлтого. Начальные лучи плавников всегда темнее остальных. Тело умеренно брусковатое, слегка сжатое с боков. Рот небольшой полунижний. Спинной плавник усечённый, с 3 неразветвлёнными и 7-8 ветвистыми лучами, в анальном соответственно 3 и 7-9. Хвостовой плавник относительно длинный, выемчатый. Чешуя средних размеров, в боковой линии 46-54 чешуйки.

Внешне елец немного напоминает голавля, но елец отличается более сжатым с боков туловищем, узкой головой, небольшим ртом и слегка вырезанным анальным плавником серого или желтоватого цвета, а у голавля он закруглённый и ярко-красный. Елец, как правило, водится в небольших чистых с медленным течением реках, однако встречается и в проточных озёрах, иногда заходит в некоторые пойменные водоёмы. Держится на участках с твёрдым песчаным или каменистым дном. Рыба становится половозрелой в возрасте 3 лет при длине в 11-14 см. Нерест проходит весной, с конца марта по май. Питается мелкими беспозвоночными животными, червями, кузнечиками, бабочками, мухами, водной растительностью и тиной.]

Dnieper Chub

(UA) Бобирець звичайний, калинка / (EN) Dnieper chub, Black Sea chub / (RU) Бобырец.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Вид риб родини коропових (Cyprinidae). Зустрічається в Дністрі, Південному Бузі, Дніпрі, Кубані та річках західної частини Закавказзя.

[Длина тела до 11 см, масса 17 г. Продолжительность жизни до 7-8 лет. Тело достаточно высокое и толстое, слабо сжатое с боков. Рот маленький. Спина темно-серая с зеленоватым или синеватым оттенком, бока буровато-серебристые, иногда почти золотистые, брюхо серебристо-белое. С начала спинного плавника до конца чешуйчатого покрова посередине сторон проходит тёмная полоса шириной 1,5-2,5 чешуи. Над боковой линией часто имеются тёмные пятна. Спинной и хвостовой плавники тёмно-серого цвета, парные и анальный плавники — желтоватые, оранжевые или красные. Радужка глаза серебристая, сверху желтоватая.]

Спинний плавець дещо зміщений назад. У бічній лінії 36—40 лусок.

Надає перевагу річкам, але може зустрічатись у стоячій воді та навіть у заболочених водоймах. Зустрічається здебільшого у заплавних ділянках річок. Живиться дрібними ракоподібними, личинками комах, комахами, які впали в воду. Росте дуже повільно, статевої зрілості досягає на 2—3 рік при довжині 6—7 см. Нерест у травні — червні, ікра донна, відкладається на каміння та інші підводні предмети. Плодючість самиці до 2500 ікринок.

Common Minnow

(UA) Мересниця річкова, гольян звичайний / (EN) Eurasian minnow, minnow, common minnow / (RU) Гольян обыкновенный, гольян-красавка, синявка.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Риба родини коропових. Розповсюджений у водоймах Європи та Північної частини Азії. В Україні зустрічається у водоймах Карпат, деяких річках та водоймах Криму, та в деяких річках та озерах Дніпра (Тетерів).

Розміри невеликі, довжина до 12 см (зазвичай 8 — 9 см), вага до 15 г. Тіло видовжене, майже циліндричне. Луска дрібна. Спинний та анальний плавці короткі але високі. Всі плавці окрім хвостового закруглені. Рот маленький, кінцевий. Забарвлення строкате. Спина зеленувато-сіра, боки золотисті з зеленуватим відтінком та темними плямами, черево світле. Спинний та хвостовий плавці зеленувато-сірі, всі інші — жовтуваті. У період нересту у самців краї зябрових кришок, губи, груди та основи плавців стають червоними, нижня щелепа — чорною.

Мересниця живе у річках та струмках зі швидкою течією та холодною водою, піщаним або кам'янистим ґрунтом. Активна вдень. Живиться дрібними безхребетними, молоддю риб, іноді нитчастими водоростями. Тримається великими зграями на течії, причому риби більших розмірів тримаються ближче до дна, менші особини — ближче до поверхні. Статевої зрілості досягає у віці 2 — 3 років. Нерест починається у травні та продовжується до липня в декілька етапів на мілких ділянках річок.

Lake Minnow

(UA) Мересни́ця озе́рна / (EN) Lake minnow, swamp minnow / (RU) Озерный гольян.

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ
Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Прісноводна зграйна придонна озерна риба, яка зустрічається тільки в мілководних невеликих замкнених, стоячих або ледь проточних водоймах з піщано-мулистим або мулистим ґрунтом та з добре розвиненою рослинністю, як правило, уникає руслових ділянок річок. Один з 20-ти видів роду, єдиний вид роду у фауні України.

Тіло видовжене, низьке, дещо стиснуте з боків, вкрите дуже дрібною лускою. Бічна лінія неповна, часто переривчаста. Черево між черевними і анальним плавцями заокруглене. Найбільша довжина тіла близько 7 см, маса — до 5,6 г, тривалість життя до 4 років. Спина темна, жовтувато- або зеленкувато-бура, боки золотисті, черево жовтувато-сріблясте. На боках є численні, досить виразно окреслені темні плямки. Парні плавці жовтуваті або жовтувато-рожеві, непарні сірувато-жовті.

В Україні відомий з водойм басейну Верхнього і Середнього Дніпра, зокрема в басейні верхньої течії Прип'яті, Десни, Остра, Трубіжа, Ворскли, Супою, Сожа, Стохода, Здвижу, а також із заплавних озерець і осушуваних каналів Волинської області та маленьких озер околиць Києва. Вперше відзначений на верхній течії Сіверського Дінця (оз. Борове).
Розмножується в травні-липні.

Spined Loach

(UA) Щипавка звичайна / (EN) Spined loach, spotted weather loach / (RU) Обыкновенная щиповка.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: в’юнові (Cobitidae)
Ареал: прісноводний

Невелика прісноводна рибка родини В'юнові (Cobitidae). В Україні щипавка зустрічається практично всюди, крім ділянок із швидкою течією.

Забарвлення тіла щипавок строкате, маскувальне, тобто близьке до забарвлення дна прісноводних водойм (середовища, в якому вона живе). Основний колір від світло-жовтого до темно-коричневого з сталевим полиском. Тіло видовжене, сплющене, найпаче в ділянці голови. Особливістю щипавок є наявність двороздільних підочних шипів, які зазвичай сховані в спеціальних мішечках і використовуються задля захисту від хижаків. На боках тіла є два ряди темних плям; нижній становлять великі округлі, кількість яких може сягати двох десятків, верхній — з дрібних плямок, які часто утворюють переривчасту поздовжню смужку. Уздовж спини теж є ряд округлих плям, є вони й на голові, спинному та хвостовому плавцях, решта плавців сіро-жовтуваті. Горло й черевце — світло-жовті без плям. Довжина тіла щипавок не перевищує 13 см, здебільшого до 10 см. Тіло самиць довше, ніж у самців.

Щипавки живуть здебільшого на піщано-мулистому дні як у текучих, так і в стоячих водах, переважно у прибережжях, затоках річок, їх старицях, часто під нитчастими водоростями, серед зрідженої рослинності, де знаходять у достатку поживу й прихисток від ворогів.

Stone Loach

(UA) Слиж європейський, слиж звичайний, вусатий слиж європейський / (EN) Stone loach / (RU) Усатый голец, оголец, обыкновенный голец, авдюшка.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: баліторові (Balitoridae)
Ареал: прісноводний

Риба родини Баліторові. В Україні зустрічається у річках Карпат, притоках Дніпра, Південного Бугу, Сіверського Дінця. В Придніпров'ї розповсюдження обмежене, зустрічається у притоках Дніпровського та Кам'янського водосховищ (Оріль, Самара, Ворскла та ін.).

Розмір у водоймах України не перевищує 15 см, зазвичай 10 — 12 см, вага 20 — 25 г. Тіло майже голе, дрібна луска вкриває тільки боки риби та не накладається одна на одну. Тіло циліндричне, голова сплюснута. Є 3 пари вусиків (2 пари на рилі та пара на верхній губі). Очі невеликі. Хвостовий плавець майже круглий. Забарвлення зазвичай жовто-буре, у карпатських річках іноді темне. На плавцях ряди темних смуг. Вздовж бічної лінії світла смуга.

Донна риба. Надає перевагу річкам та струмкам зі швидкою течією. В річках Центральної та Східної України тримається зазвичай біля витоків річок. Найактивніший вночі. Малорухлива риба, зазвичай ховається між камінням або у інших укриттях, майже не переміщується водоймою, дорослі особини мають власну ділянку полювання, яку можуть охороняти. Може витримувати дефіцит кисню та використовувати атмосферне повітря для дихання, також витримують пересихання водойми.

European Weather Loach

(UA) В’юн звичайний / (EN) European weatherfish, European weather loach / (RU) Обыкновенный вьюн.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: в’юнові (Cobitidae)
Ареал: прісноводний

Риба родини В'юнових (Cobitidae). Тіло подовжене, злегка стисле з боків, вкрите дрібною лускою. Голова невелика, витягнута вперед. Рот звернений донизу й оточений десятьма вусиками, з яких чотири знаходяться на верхній щелепі, два — в кутах рота й чотири — на нижній щелепі. Очі маленькі, розташовані біля самого чола, жовті. Плавці дрібненькі, хвостовий закруглений. Забарвлення залежить від умов проживання. Спина бура, з численними дрібними темними плямами, черевце жовтувате й також плямисте. Посередині тіла розташована широка темна смуга, а вище і нижче неї по одній вужчій і короткій. Плавці коричневі, спинний і хвостовий усіяні темними плямами.

В'юн дуже невибагливий до умов існування й може бути там, де інші риби відсутні. Може дихати зябрами, поверхнею шкіри й за допомогою кишечнику. При пересиханні водойми в'юн впадає в сплячку, завдяки чому потреба організму в кисні знижується; заривається в мул і повертається в воду лише після дощів. У зв'язку з цим в'юна можна зустріти в сильнозамулених озерах, річках, заплавах, де він постійно перебуває біля дна або занурившись до мулу. У таких місцях він зустрічається зграйками. Велику частину дня в'юн виявляє незначну активність і на пошуки їжі виходить лише з настанням сутінків і вночі.
Нереститься в травні-червні. При температурі води близько 15 °C.

Gudgeon

(UA) Пічкур звичайний / (EN) Gudgeon / (RU) Обыкновенный пескарь.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

[Размеры небольшие — 10—15 см в длину, но встречаются экземпляры и крупнее. Внешний вид достаточно специфичен: тело веретеновидное, слегка уплощённое со стороны брюшка. Чешуя крупная. Рыло удлинённое, рот нижний, нижняя губа прервана посередине, в углах рта есть хорошо развитая пара усиков. В боковой линии 40—45 чешуек. Тело сверху окрашено в зеленовато-бурые тона, с боков серебристое, покрытое синеватыми или черноватыми пятнами, иногда сливающимися в сплошную тёмную полоску, брюхо желтоватое. Спинной и хвостовой плавники несут многочисленные тёмные точки.

Типичный донный вид, пескари в течение всего года держатся большими стаями. Обитает в реках на песчаных и каменистых участках со средним течением. Встречается в водохранилищах, озёрах и прудах с оптимальным кислородным режимом.]

В Україні пічкур поширений повсюдно, навіть в гірських річках і струмках.

Виявити пічкурів досить легко. Вони великими табунами плавають на піщаних мілинах у великих і малих річках, а також у проточних озерах і ставках. Влітку тримається тих місць, що добре прогріваються. При пониженні температури відходить від берегів в глибші місця з мулистим або піщаним дном, але поблизу перекатів. Взимку вирушає в ями.

Crucian Carp

(UA) Карась звичайний, карась золотий / (EN) Crucian carp / (RU) Золотой карась, обыкновенный карась.

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ
Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Риба із родини Коропові. Живе у прісних водах, переважно в озерах, водосховищах, ставках.

Має коротке, високе, майже округле тіло, вкрите гладенькою лускою. На останніх нерозгалужених променях спинного і анального плавців є близько 30 дрібних зубчиків. Порожнина тіла світла, на відміну від карася сріблястого. Спина темна, боки золотисті, черево жовтувате, плавці сірувато-червоні. Довжина тіла до 50 см, зазвичай до 24 см. Вид стійкий до дефіциту кисню, коливань температури води. Тримається місць з розвинутою водяною рослинністю, з мулистим або піщано-мулистим ґрунтом.

В Україні ареал охоплює водойми Азово-Чорноморського басейну, басейн Вісли, інтродукований в Криму. Живе до 10-12 років.
У деяких водоймах звичайний, в інших — поодинокий, в багатьох зник через зникнення типових біотопів внаслідок зміни гідрологічного, хімічного, біологічного режиму водойм, спричиненої гідротехнічними будівництвом. У багатьох водоймах витіснений диплоїдною формою карася сріблястого.

Живиться планктонними та бентосними організмами. Статевої зрілості досягає у віці 2-3 роки (самці) і 3-4 роки (самиці) та при довжині тіла 13-16 см. Нерест порційний, з квітня до кінця липня.

Common Barbel

(UA) Марена звичайна / (EN) Common barbel / (RU) Обыкновенный усач, марена.

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ
Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Риба родини коропових. В Україні зустрічається в басейні Дунаю (пониззя, басейну Тиси, Пруту і Сірету), Дністра та Вісли.

Довжина тіла до 85 см, маса 4-6 кг, у виняткових випадках до 12 кг. Спинний плавець високий. Забарвлення тіла рівне, сріблясте, рідко з дрібними бурими цятками. Відмінною рисою цієї риби є дві пари вусів по кутах рота і голови, які служать для пошуку їжі на дні річки. Спинний і хвостовий плавці сірі, часто червонуваті, всі інші рожеві, оранжеві або червоні, при вершині сіруваті. Райдужка очей срібляста або золотиста. Живе до 15 років.
Рідко траплятися в уловах. Основні причині: зникнення типових біотопів у результаті зміни гідрологічного, хімічного, біологічного режимів водойм, забруднення води, надмірний вилов.

Статевозрілими стають у віці 3-5 років при довжині тіла близько 30-35 см. Нерест у травні-червні при температурі більше 15 °C, закінчується при 20-22 °C. Плодючість самок від 15 до 100 тисяч ікринок. Ікра риби отруйна.
Личинки і молодь живляться дрібними формами фіто- і зоопланктону та бентосу, дорослі риби харчуються виключно донними організмами: молюсками, черв'яками, личинками і ракоподібнимими, а також ікрою, дрібною рибою, водоростями та іншою рослинністю.

Romanian Barbel

(UA) Марена румунська, марена дунайсько-дністровська / (EN) Romanian barbel / (RU) Румынский усач, дунайско-днестровский усач.

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ
Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Риба родини коропові. Поширена у прісних водах Європи: басейн Дунаю в Болгарії і Румунії, в Україні відзначений на Закарпатті; в Болгарії відомий також у басейні Камчиї.

[Достигает по меньшей мере 25 сантиметров длины. Barbus petenyi отличается от других видов рода Barbus и Luciobarbus Балканского полуострова и бассейна Дуная простым спинным слабым плавником, не зазубренным сзади и сегментированным по всей длине; толстая нижняя губа с подвесной средней долей, толстые, обычно 9—11 рядов чешуи между боковой линией и спинным плавником; и 8—10 рядов между боковыми и тазовым плавниками; верхняя часть головы плоская с мелкими чёрными точками; парные плавники без пятен, тело покрыто тёмными точками и пятнами, хвостовой плавник с удлиненными пятнами, больше, чем диаметр зрачка.

Обитает в верхних и средних участках ручьев и малых рек с быстрым течением и прозрачной водой, насыщенной кислородом.]

Black Carp

(UA) Аму́р чо́рний / (EN) Black carp, black Chinese roach / (RU) Чёрный амур, китайская плотва.

Походження виду: інтродукований
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Риба родини коропових. Належить до монотипового роду Чорний амур.
Довжина може досягати понад 1 м, вага до 35 кг. Тіло видовжене, спинний та анальний плавці короткі. Рот кінцевий. Луска крупна, глоткові зуби масивні, з добре розвинутою жувальною поверхнею. На першій зябровій дузі 18-21 тичинок. У бічній лінії 39-43 лусок. Забарвлення тіла та плавців темне, може бути майже чорне. Росте швидко (до 10 см на рік). Тривалість життя — до 13 років.

Природна популяція поширена в середній та нижній течії Амуру, в його притоках — Уссурі й Сунгарі, в озері Ханка та в річках Китаю. У кінці ХХ сторіччя акліматизований в Україні, на Північному Кавказі та у Середній Азії.

Є прісноводною рибою, але може жити у солонуватій воді. Влітку тримається на ділянках річок з повільною течією та теплою водою, зимує на глибині. Є стенофагом — живиться майже виключно молюсками, черепашки яких легко розчавлює масивними глотковими зубами, доросла особина може з’їсти до 1,5 кг молюсків за день. Також може живитись рачками та личинками комах.

Статевої зрілості досягає у віці 6-7 років, при довжині тіла 65-70 см. Нерест у травні-червні, коли температура води підіймається вище 20°С. Ікра пелагічна, відкладається на течії, у воді вона набухає та розвиваючись, пливе вниз по течії. у стоячій воді вона гине.

Ziege

(UA) Чехоня / (EN) Sichel, ziege, sabre carp, sabrefish / (RU) Чехо́нь.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Риба з родини коропових. Єдиний вид роду Чехоні (лат. Pelecus).
До 35 см довжиною, вага — 300 — 400 г, іноді й більше. Тіло подовжене, сильно стисле з боків. Спина майже пряма, черевце опукле, що має шкірястий кіль, який починається з горла й закінчується перед анальним отвором. Грудні плавці довгі, загострені. Спинний плавець невеликий, розташовується ближче до хвостового над довгим підхвостовим плавцем. Хвостовий плавець сильно виїмчастий, його лопаті загострені. Голова невелика, тупа. Рот верхній, нижня щелепа сильно піднімається вгору. Очі великі. Луска тонка, легко спадаюча, блискуча. Бічна лінія розташована в нижній частині тіла, під грудним плавцем різко вигинається. Тіло сріблясте, спина чорна, із зеленуватим відтінком. Спинний і хвостовий плавці сіруваті, решта — жовтуваті. Промислова риба.

Поширена в басейнах Балтійського (східної частини), Чорного, і Азовського морів, також у Каспійському та Аральському морях та водах їхніх басейнів.

Ікрометання спостерігається при температурі води 15-20 °C. Може нереститися як на мілководних перекатах прибережній частині заплави, так і в самому руслі річки, що залежить від рівня підняття паводкових вод. Глибини на нерестовищах не перевищують 1 метр. Місця нересту покриті луговою трав'янистою рослинністю та рідкісним чагарником.

Vyrezub

(UA) Плітка-вирозу́б, вирозуб, вирезуб / (EN) Vyrezub, Black Sea roach / (RU) Вырезуб.

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ
Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Вид риб роду плітка (Rutilus) родини коропових. У нього струнке, валькувате, видовжене тіло, вкрите дрібною лускою.

Голова невелика, її довжина менша від висоти тіла. Висота спинного і анального плавців більша від їх довжини. Грудні плавці розташовані попереду уявної вертикалі від спинного плавця. Хвостовий плавець великий, з глибокою виїмкою. Верхня частина тіла темно-сіра із зеленуватим відтінком, боки сріблясті, черево біле. Спинний і хвостовий плавці бурувато-сірі, інші — біля основи червонуваті з сірими кінцями. У період нересту луска стає блискучою, на її поверхні та на голові з'являються конічні бородавки молочного кольору, а боки тіла стають червонуватими.

Поширений у басейнах Чорного, Азовського і Мармурового морів: від річок Болгарії до західного Закавказзя; також в озері Ізнік (Туреччина). У недалекому минулому був поширений у багатьох річках України, а в пониззі Південного Бугу вважався навіть промисловою рибою. Внаслідок зарегулювання річок і забруднення їх вод чисельність цього виду значно зменшилась, він став рідкісною і одночасно рибою що зникає.

Найчастіше зустрічаються риби завдовжки близько 50 см і масою до 2 кг. А при наявності багатої кормової бази — і понад 70 см (близько 8 кг).

Redlip Mullet

(UA) Піленгас, кефаль червоногуба / (EN) So-iuy mullet, haarder, redlip mullet, so-iny mullet / (RU) Пиленга́с, пеленга́с, пелинга́с, белинга́с.

Походження виду: інтродукований
Родина: кефалеві (Mugilidae)
Ареал: солонуватоводний

Напівпрохідна риба родини кефалевих. Іноді піленгаса відносять до роду Mugil (був описаний як Mugil soiuy), однак наразі цей вид віднесений до роду Liza. У другій половині ХХ сторіччя успішно акліматизований в Азовському морі, пізніше — у Чорному морі.

[Тело вытянутое торпедообразное. Голова с широкой лобной частью, радужка глаз имеет красноватый или оранжевый оттенок, отличающий пиленгаса от других кефалей. Тело и голова покрыты крупной циклоидной чешуёй. Как и у других кефалей, оформленная боковая линия отсутствует.]

Піленгас на всіх етапах постембріонального розвитку може жити у воді з великим діапазоном солоності (0 — 33 ‰) і температур. Розміри — до 60 см, вага — до 3 кг. Тримається зграями. Живиться здебільшого детритом, іноді дрібними безхребетними. Азовський піленгас відрізняється більшими розмірами (іноді до 80 см завдовжки і вагою до 12 кг) та інтенсивнішим ростом, ніж далекосхідний. Дорослі особини в басейні Чорного й Азовського морів активні протягом усього року, живлення припиняється лише, якщо температура води знижується до 5-8°С. Навесні частина піленгасів з Азовського моря мігрує у Чорне. Статевої зрілості досягає у віці 4-5 років. Нерест у прибережній зоні у травні-червні, за температури води 18-24°С.

European Flounder

(UA) Глось, річкова камбала балтійська, річкова камбала чорноморська / (EN) European flounder, white fluke / (RU) Речная камбала.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: камбалові (Pleuronectidae)
Ареал: солонуватоводний

Один із двох видів річкових камбал (Platichthys), родини Камбалові (Pleuronectidae). Інші назви: річкова камбала балтійська (на Балтиці), річкова камбала чорноморська (на Чорному морі). Трапляється на мулистих ґрунтах від пологих берегів до глибини 50 м. Промисловий вид.

Овальна за формою риба, що має очі з правої сторони. Лівоокі трапляються дуже рідко. Зазвичай 25-30 см довжиною, іноді сягають до 50, навіть 60 см. Верхня поверхня, як правило, монотонно-коричневого кольору з червонувато-коричневими зірчастими плямами, із білою облямівкою; нижня поверхня — біла. На непарних плавцях круглі бурі плями. Трапляються іноді особини бурого кольору. Здатна міняти колір, пристосовуючись до зовнішнього фону. Бічна лінія має ряди малих горбків, як і на основі спинного і анального плавця.

Тіло з обох боків вкрите циклоїдною лускою. Шипуватих платівок на тілі дуже мало: вздовж передньої частини бічної лінії на зрячому боці, трохи на голові; хвостове стебло гладеньке; сліпий бік гладенький.

В Україні відомі вздовж всіх чорноморських берегів від острова Зміїний до Керченської протоки, в Азовському морі переважно у північно-західній частині, у Сиваші. Відомі у лиманах і пониззях річок: у Південному Бузі, а також у Дністрі.

Cactus Roach

(UA) Плітка панонська / (EN) Cactus roach / (EN) Плотва паннонская.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: коропові (Cyprinidae)
Ареал: прісноводний

Вид риб роду плітка (Rutilus). Зустрічається в басейні Дунаю вверх від Залізних Воріт, дуже чисельний у басейні Сави. В Україні зустрічається на Закарпатті.

Довгий час вважався підвидом Rutilus pigus, описувався як Rutilus pigus virgo. За видом Rutilus pigus закріпилася назва Плітка дунайська, в той час, як у басейні Дунаю він відсутній. Сам вид Rutilus pigus поширений у північній частині басейну Адріатики.

[В настоящее время подвид признан самостоятельным видом Rutilus virgo. От других видов рода в бассейне Дуная отличается более уплощенным телом, относительно маленькой головой, нижним ртом, количеством чешуй в боковой линии, брюшиной чёрного цвета. Достигает длины 43 см и массы свыше 1 кг.

Вид является эндемиком бассейна Дуная. Ареал охватывает территорию Венгрии, Словакии, Сербии, Хорватии, Австрии, Украины, Германии (Бавария), Словении и Чехии. В Украине может встречаться в Закарпатье.

Пресноводная стайная рыба. Держится обычно стаями в местах со слабым течением под защитой коряг, свисающих деревьев или водной растительности. Молодь питается мелкими беспозвоночными животными и водорослями, взрослые рыбы — преимущественно животной пищей, и в меньшей степени растительностью.]

Black Sea Salmon

(UA) Лосось чорноморський / (EN) Black Sea salmon / (RU) Черноморская кумжа, черноморский лосось.

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ
Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: лососеві (Salmonidae)
Ареал: анадромний

Риба родини лососеві. Раніше вид розглядався у ранзі підвиду — Salmo trutta labrax Pallas, 1814.

Ендемік Азовсько-Чорноморського регіону. В Україні трапляється у Чорному морі біля берегів Кримського півострова, в Тендрівській та Ягорлицькій затоках, біля Одеси, в Дунаї та його гирлі, іноді в Азовському морі.

Тіло видовжене, товсте, брускоподібне. За спинним плавцем на хвостовому стеблі знаходиться жировий плавець. Хвостовий плавець має ледь помітну виїмку. Голова невелика, клиноподібна. Рот великий, верхня щелепа сягає за задній край ока. Щелепи та кістки рота озброєні зубами. Довжина тіла здебільшого до 50 см (інколи досягає довжини 110 см та ваги 24 кг), тривалість життя до 10 років і більше. Спина темно-сіра, боки та черево сріблясті. Вище та нижче бічної лінії розміщені зіркоподібні плями, що поширюються й на зяброві кришки. Спинний та хвостовий плавці темні, анальний та парні плавці сіруваті.

Морська прохідна риба. Статевої зрілості досягає на 2–3 році перебування у морі. Нерестовий хід у річки починається в лютому, досягає максимуму у квітні–травні, закінчується у червні. Нерест з жовтня по січень.

European Eel

(UA) Вугор річковий, вугор європейський / (EN) European eel / (RU) Речной у́горь, европейский угорь, обыкновенный угорь, обыкновенный речной угорь.

Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: вугреві (Anguillidae)
Ареал: катадромний

Прохідна риба родини Anguillidae. В Україні зустрічається у басейнах Дніпра , Шацьких озер та Дністра.
Нерестує в західній Атлантиці, в Саргасовому морі.

Тіло видовжене змієподібне, довжиною до 2 м, частіше 50—150 см. Вага до 4 кг, іноді до 6 кг. Самиці за розмірами більше самців. Луска дрібна, малопомітна, шкіра вкрита слизом. Розрізняють дві форми вугрів — гостроголових та широкоголових. Голова невелика, трохи сплющена. Нижня щелепа довша за верхню, зуби дрібні. Очі невеликі, зяброві щілини вузькі. Спинний, хвостовий та анальний плавці зливаються у один плавець, який оточує задню частину тіла. Забарвлення може відрізнятись в залежності від віку та умов життя. Спина бура або темно-зелена, боки жовтуваті, черево жовтувате або біле. Особини які виходять у море для розмноження, стають чорними.

Зустрічається здебільшого у річках, віддає перевагу водоймам з густою рослинністю. Потрапивши з моря до річки, молоді особини завжди йдуть проти течії. Дорослі особини мало рухаються у водоймі, довго живуть на одному і тому ж місці. Вугор активний тільки вночі, вдень ховається в природних укриттях або занурюється в мул на досить значну глибину (до 80 см). Живиться тільки в теплу пору року, взимку впадає в сплячку, занурившись у мул.

Grayling

(UA) Харіус європейський / (EN) Grayling / (RU) Европейский хариус.

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ
Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: лососеві (Salmonidae)
Ареал: прісноводний

Вид риб роду Харіус. В Україні живе в басейнах Тиси, Прута та Дністра; єдиний представник харіусових в українських водоймах.

Тіло міцне, видовжене, струнке. Голова маленька, рот нижній, невеликий, на щелепах є дрібні зуби. Спинний плавець довгий, особливо в статевозрілих самців. За спинним плавцем, як і в лососевих, є жировий плавець. Тіло вкрите лускою середніх розмірів. Забарвлення строкате. Спина сіро-зелена, боки сріблясті, на них видовжені бурі смужки. Черево сріблясте. Спинний, анальний і хвостовий плавці мають фіолетовий відтінок та численні темні плями і смужки.

Харіус європейський — житель невеликих гірських річок з прозорою водою і кам'янистим дном, у яких перекати чергуються із плесами. Порожистих місць і водоспадів уникає, може жити і у великих річках, якщо вода в них багата на кисень. Молодь частіше тримається табунцями, що менш властиве дорослим рибам. Дорослі риби тримаються в одному місці протягом усього літа. Залишають його тільки під час нересту, активного полювання або зміни зовнішніх умов. Живиться личинками ставковиків, рачками, молюсками та іншими придонними організмами, а влітку — комахами, які падають на поверхню води (мурашками, жуками, мухами тощо). Нерідко він споживає і дрібних риб, зокрема бабців.

Burbot

(UA) Минь річковий / (EN) Burbot, bubbot, mariah, freshwater ling, the lawyer, coney-fish, lingcod, freshwater cusk, eelpout / (RU) Нали́м, обыкнове́нный нали́м, мень.

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ
Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: миневі (Lotidae)
Ареал: прісноводний

Прісновода риба, вид роду минь (Lota) з родини миневих (Lotidae).
Минь річковий — єдиний вид роду минь (Lota), який, у свою чергу, є одним із 6 родів родини миневих (Lotidae). Раніше миня відносили до родини тріскових (Gadidae).

Розмір варіює від 0,3 до 2 м. Вага може досягати 30 кг. Забарвлення — жовтувато-сіре, з невеличкими плямами, іноді може бути і темно-сірим в цятку. Має два спинні плавники і невеликий вусик на підборідді.

Минь річковий — прісноводна риба, поширена в річках Європи, Сибіру, Північної Америки. В окремих водоймах — звичайний вид, в інших трапляється поодиноко, у ряді водойм вже зник. Зустрічається в солонуватих прибережних ділянках морів. В Україні відмічено лише 15 місцезнаходжень, розподілених по річкових басейнах доволі рівномірно.

Активніший в холодній воді і, зокрема, нереститься взимку. Минь — хижак із нюховою і тактильною орієнтацією. Харчується переважно вночі. Молодь споживає личинок комах, ракоподібних, ікру інших риб і їхніх мальків, у тому числі й власних. Дорослі особини споживають риб, міног, земноводних, а також ракоподібних, личинок комах, молюсків тощо. Може поїдати залишки тварин, що розкладаються.

Danube Salmon

(UA) Лосось дунайський, головатиця / (EN) Huchen, Danube salmon / (RU) Дуна́йский лосо́сь.

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ
Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: лососеві (Salmonidae)
Ареал: прісноводний

Вид роду лосось родини лососевих. Найцінніша риба річок басейну Дунаю, що витікають з Карпат, відомий також під назвою головатиця. Він зустрічається на сході Закарпатської області в середній і нижній течіях річок Тересви і Тереблі, у Тисі, у Передкарпатті — басейнах Прута і Черемоша. Це — одна з найбільших риб гірських річок, довжина якої досягає понад 180 см, маса — 60 кг. Лосось дунайський вважається реліктовою формою тайменя, раніше широко розповсюдженого у водоймах Євразії.

Тіло струнке, брускувате. Майже половину великої голови займає широка паща, щелепи усіяні великою кількістю зубів. Опуклі, чітко виражені очі посаджені високо на лобі. Це хижак, який активно полює на широких плесах. Швидким, блискавичним рухам сприяє характерне розміщення спинного, анального та черевних плавців — вони зміщені ближче до хвоста, лопаті якого дуже широкі. Маскуватись рибі допомагає забарвлення, подібне до кольору дна гірської річки. Воно сіре із зеленуватим відтінком, часто переходить у коричнево-червоне. Боки світліші, черево біле. На спині та боках чорні плями.
Найсприятливішою для нього є температура води +15…+20 С, але при достатньому насиченні її киснем може витримувати температуру до 22 °C.

Sterlet

(UA) Сте́рлядь / (EN) Sterlet / (RU) Сте́рлядь.

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ
Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: осетрові (Acipenseridae)
Ареал: прісноводний

Представник роду Осетер (Acipenser) з родини осетрових. Стерлядь та озерний осетер — єдині з осетрових, які живуть у прісних водах. Як й інші представники родини, відкладає ікру за один прийом. Вони влаштовують свої нерестовища в руслах річок, де є кам'янисті місця, або дно вкрите галькою чи грубозернистим піском. До них і приклеюються ікринки, з яких виводяться личинки. Перетворившись на мальків, вони поступово спускаються за течією річки до моря, мальки стерляді залишаються в річці.

Серед осетрових стерлядь найменша за довжиною тіла й масою. Її довжина не перевищує 35—55 см, а маса — 5—6 кг, Зрідка довжина риби досягає близько 80 см, а маса — понад 15 кг. У стерляді, як і в інших осетрових, тіло видовжене, звужується до хвоста, вкрите п'ятьма рядами кісткових щитків — «жучків», хвіст нерівнолопатевий, рот міститься на нижній частині голови. Риба відрізняється від інших осетрових тонким загостреним рилом, на якому є торочкуваті вусики. Спина сірувато-бура або темно-бура, черево жовтувато-біле, плавці сірі.

Веде придонний спосіб життя, обираючи найглибші місця в річках. Вона віддає перевагу прохолодній, чистій, швидкій воді.

Водиться в річках басейну Чорного, Азовського і Каспійського морів.

Stellate Sturgeon

(UA) Севрюга / (EN) Starry sturgeon, stellate sturgeon, sevruga / (RU) Севрюга.

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ
Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: осетрові (Acipenseridae)
Ареал: анадромний

Прохідна риба родини осетрових. Розповсюджена у басейнах Каспійського, Чорного та Азовського морів.

Довжина до 220 см, вага до 80 кг. Тіло вкрите п'ятьма рядами кісткових жучок (на спині 11 — 14, по боках 30 — 36, на череві 10 — 12), між якими по боках є зірчасті пластинки. Рило сплюснуте та сильно витягнуте, вигнуте до верху. Вусики короткі. Забарвлення на спині темно-сіре, іноді чорне, черево та жучки білі. Живиться бентосними організмами та дрібною рибою. Доросла севрюга здійснює тривалі кормові міграції, влітку тримається на невеликих глибинах, восени та взимку — на глибині до 100 м.

Статевої зрілості досягає в різних водоймах по-різному. Самці у віці 5 — 13 років, самиці — у 10 — 17 років. Нерест у річках з квітня по вересень. У великих річках севрюга підіймається на нерест на 200 — 600 км, у невеликих гірських — на 30 — 60 км. Ікра відкладається на кам'янистий ґрунт при температурі води 13 — 20°С. Плодючість самки 35 — 630 тис. ікринок діаметром 3 мм. Розвиток ікри триває 2 — 5 діб. Молодь мігрує у море у віці від кількох тижнів до кількох місяців.

В Україні дуже малочисельна. У СРСР була об'єктом промислу заради цінної чорної ікри. Існують гібриди севрюги з осетром, шипом, стерляддю.

Russian Sturgeon

(UA) Осетер руський, осетер російський / (EN) Russian sturgeon, diamond sturgeon, Danube sturgeon / (RU) Русский осётр.

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ
Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: осетрові (Acipenseridae)
Ареал: анадромний

Прохідна риба з родини осетрових. Ендемік Понто-Каспійського басейну. Розповсюджений у водах Чорного, Азовського та Каспійського морів. З Азовського моря входить для нересту в Дон, дуже рідко в Кубань. З Чорного моря — в Дніпро, Дунай.
В Україні дуже малочисельний.

Довжина тіла — до 2,3 м (в середньому 110-130 см), вага — до 100 кг (в середньому 12-16 кг). Тіло видовжене, веретеноподібне. Рило коротке, тупе. Рот невеликий, вусики розташовані ближче до кінця рила, ніж до рота. Зяброві перетинки прирощені до міжзябрового проміжку. Спинних жучок 9-18, черевних 6-13, бічних — 25-37. У спинному плавці 29-44 променів, у анальному — 18-25. Забарвлення спини сірувато-чорне, боки сірувато-коричневі, черево — біло або жовтувате.

Еврітермний вид, живе при температурах води 2,0-24,8 °C. Зустрічається на глибинах від 2 до 130 м, влітку зустрічається на мілководді, взимку мігрує на глибину. Живиться бентосними організмами, здебільшого молюсками, також крабами та дрібною рибою. Для розмноження риба заходить у річки та може підійматись вверх до 1000 км від гирла. Нерест відбувається у руслі річки на швидкій течії на піщаних або кам'янистих перекатах при температурі води від 9-10 до 20-21°C.

Siberian Sturgeon

(UA) Осетер сибірський / (EN) Siberian sturgeon / (RU) Сиби́рский осётр.

Походження виду: інтродукований
Родина: осетрові (Acipenseridae)
Ареал: анадромний

Риба родини осетрові роду осетер. Утворює напівпрохідні й прісноводні форми. Осетер сибірський росте повільно. Статева зрілість самців в Обі наступає у віці 9-14 років (рідко у 8), самиць — в 11-20 років (рідко у 10). У низов'ях Єнісею осетер досягає статевої зрілості в 18-23 років, самці байкальського осетра дозрівають із 15 років, самиці — з 18 років і пізніше. Самиці обського осетра нерестує через 3-4 роки, самці — через 1-2 роки; у пониззі Єнісею осетер нерестує частіше через 4 роки. Граничний вік сибірського осетра — 60 років.

Живе в річках Сибіру від Обі до Колими й далі до Індигірки. В Іртишу був розповсюджений до озера Зайсан (і Чорного Іртиша), в Обі — від Обско-Тазовсткої губи (від мис мису Дров'яного) до самих верхів'їв Обі, Катуни; заходив у Телецьке озеро. У Байкалі й Зайсані утворить озерні житлові форми.

[Максимальная длина тела 200 см, а масса до 210 кг.

Тело веретенообразное с несколькими продольными рядами жучек. Рыло короткое, треугольной формы. Перед ртом на нижней поверхности головы расположены 4 округлых усика без бахромы. В спинном ряду 12—19 жучек, в боковых рядах с каждой стороны тела по 37—56 жучек, в двух брюшных рядах по 9—15 жучек.

Вид считают монотипическим.]

Beluga

(UA) Білу́га / (EN) Beluga, European sturgeon / (RU) Белу́га.

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ
Походження виду: аборигенний (місцевий)
Родина: осетрові (Acipenseridae)
Ареал: анадромний

Вид анадромних риб родини осетрових. Білуга — прохідна риба; для нересту вона заходить далеко у річки (до 1000 км). Відкладає до 1,5 млн. ікринок. Мальки білуги скочуються в море. Живиться білуга рибою, а її молодь — різними безхребетними (молюсками, ракоподібними тощо).

Тіло довге, високе, товсте. Рот великий, півмісячний, зяброві перетинки зрощені між собою і утворюють вільну шкірясту згортку під міжзябровим проміжком. Довжина тіла може сягати 5 м, вага — 1000 кг (зазвичай ловлять особин до 2,5 м і до 200–300 кг). Тривалість життя до 100 років. Верхня третина тулубу і голови сірувато-бурі або майже чорні з блакитним чи зеленкуватим відблиском, боки сірувато-білі, черево молочно-біле.

В Україні зустрічається в північно-західних і північній частинах Азовського моря, біля берегів Криму і в північно-західних частині Чорного моря. Раніше білуга була порівняно численна, проте з часом її чисельність сильно збідніла.

За способом живлення білуга — хижак, який живиться переважно рибою, однак не нехтує і молюсками.
Після нересту скочується назад у море. Нерестові міграції відбуваються двічі на рік: навесні (друга половина березня — квітень, при температурі води 4-5 °C), і восени (вересень — листопад) — нерестує навесні наступного року.